2 розділ(пригода для нашої п'ятої точки)

читач та Огірок вже о 8рагку поснідали, та гадали що робити, бо мультики надоїли. огірок хотів піти на поле, проте бабуся сказала твердо ні. вони через силу пішли до сусідніх дітей , в надії про те що вони зможуть там погратися з Мариною та Наташою, проте марно, вони саме вчора поїхали в інше село допомогти родичам. проте бабуся цих двох дівчат дала читачеві та Огірку цікаву штуку.. називалася вона м'ячем.

–давай пограємо в вишибали, ти не маєш виходити з цього місця – світлий в легких поцілунках сонця(або в ластовиннях, а якщо не знаєте що це то в веснушках) показав на доріжку, яка утворювала нерівне коло– я перший кидаю в тебе , я постараюся не сильно, так щоб просто попасти 

перший кидок та прямо в ціль. тільки воно попало не по тілу, не в руку та не в ногу, а в самісінький лоб. ви впали на п'яту точку, і важко вздихнули. тим часом хлопчик зразу же побіг до вас та розповів про все бабусі . м'яч був твердий, для баскетболу.вони віднесли його сусідці та знову почали нудьгувати. і тут.. щось в голові парубка звенькнуло, і він на вухо сказав вам..

–тут раніше жив собака патрон, хочеш розповім мої з ним пригоди та яким він був?–ви ясне діло помахали головою так, адже краще слухати ніж сидіти та витрати з нудьги, так?– ну так от , я з патроном дуже багато та часто гуляли по полю та біля нього, і там був ставок, він вирвався з моїх рук та побіг до нього, я за ним, ми так бігли доволі довго, в мене в очах аж темним все ставало. він прибіг до ставка і почав в ньому купатися та пити воду звідти, я побіг його з відти витягати . і тут проїжджає та сама сусідка, вона мене за шиворот взяла, собаку , та на велосипеді на якому приїхала потащила нас додому. бабуся дуже сварилася , а з патроном заборонила гуляти цілий тиждень, мені. а дідусь з ним там помаленьку і ходив, хоча собака звісно хотів більше побувати та пострибати.а ще він жив он там– він показав на стару невеличку хатку– в тому році коли я був в школі його не стало.. він був ще маленьким, десь два чи то три роки. я за ним багато плакав, та приїхав на його похорони. хотів би я вас зараз познайомити.. не хочу думати про сумне.. і хочу знати як тебе звати.. а може мені самому тебе якось назвати? хмм.. ну ти мені чомусь нагадуєш квітку пролісок, ти не проти якщо я буду тебе так називати? –ви помахали головою ні, хлопчина зрозумів що ви не проти.–а давай підем на поле та погуляєм там , де я був з патроном? це швидко, не переймайся ! бабуся навіть не замітить.

вам хотілося десь походити та десь полазити, бо сидіти на холодній землі було не дуже . ви знову дали ясну відповідь що ви не проти , і ви вирушили бистро на поле.

–шшш! тихіше , так ходиш наче слон! ай, бити не треба було! –ви наступили на ногу Огірку, бо вам вже настільки надоїло що з вами щось не так не сяк, а він прекрасний та ідеальний.–ладно, пробач , але реально тихіше йди! да,ось так. зараз нам туди, пішли .

через хвилин десять вони були в незнайомих навіть для хлопчини місцях. він зрозумів що вони заблукали.

– пролісок, стій , ми заблукали, коли таке потрібно сісти та ждати, давай пограємо в слова? вибір слів необмежений, можеш говорити.. –хлопець закрив рот руками та з великими круглими очами подивився на вас– пробач .. мені дуже важко звикнути що ти не говориш. може давай в те що я бачу? я буду говорити що я бачу, а ти показувати.

так пройшло до вечора , бабуся замітила що дітей нема , запитала в дідуся – не знає де вони, запитала в сусідки– теж не знає і не бачила куди пішли. бабуся дуже швидко зрозуміла що вони пішли на поле. бабуся заставила дідуся йти з нею, для того щоб її не "вкрали"

на пошуки пішло около тридцяти хвилин , та коли вони їх знайшли, побачили як вони перелякалися, огірок був заплаканий, бо він вже думав що їх з проліском кинуть.а ви просто в шоці, у вас були великі круглі очі, та тряслися руки, через те що ви перелякалися з хлопчиною що про вас забули та не прийдуть по вас. 

кінець дня ви з Огірком провели в ліжку, бо в хащах було холодно, та вас двох продуло, добре що не сильно. бабуся сказала що якщо ще раз подібне буде , то про нового собаку в дворі можемо навіть не мріяти. але через цю новину, що буде новий друг- собака хлопчина та зрадів, що впав з ліжка та разом з собою потягнув вас, а точніше пролісок.