Ранок у будинку Калленів почався тривожно.
Гвен Майклсон стояла перед дзеркалом… і не могла відвести погляд.
На її щоці темнів синяк.
— Чому… — тихо прошепотіла вона. — Чому Bella Swan це зробила?..
Двері тихо відчинилися.
Edward Cullen одразу підійшов до неї:
— Мій вампірчик… — його голос став напруженим. — Хто це зробив?
Гвен опустила очі:
— Белла… вона вдарила мене…
В очах Едварда з’явився гнів, але він стримався.
Він обережно торкнувся її щоки:
— Я не дозволю нікому тебе ображати.
Гвен схопила його за руку:
— Я боюся… навіть приходити до вас додому…
У цей момент у кімнату зайшли Esme Cullen і Carlisle Cullen.
Есмі одразу підійшла до Гвен і ніжно обійняла її:
— Доню… ми все розуміємо.
Карлайл серйозно додав:
— У цьому домі ти в безпеці.
Гвен трохи заспокоїлась, але напруга залишалась.
Знизу почувся голос Emmett Cullen:
— Нам потрібно щось вирішувати!
Всі спустилися у вітальню.
Еммет стояв посеред кімнати:
— Ми не можемо просто чекати, поки все стане гірше.
— Якщо тут небезпечно… ми повинні перейти в інший будинок Калленів, ближче і безпечніше.
Едвард кивнув:
— Я згоден. Головне — захистити Гвен.
Гвен подивилась на нього:
— Ти підеш зі мною?
Він міцно стиснув її руку:
— Завжди. Мій Фенікс.
У цей момент навіть страх відступив.
Але десь глибоко всередині… вогонь Гвен знову почав прокидатися.
І тепер він реагував не лише на небезпеку…
А на біль.
Хочеш, у главі 19: