Глава 7 Тренування сили Фенікса

Ранок у будинку Калленів був неспокійний після вчорашньої правди. Усі ще обмірковували слова Renee Swan і появу Klaus Mikaelson.

Гвен Майклсон стояла в саду, дивлячись на свої руки. Вона відчувала, як всередині знову живе вогонь Фенікса — сильний, але нестабільний.

Раптом до неї підійшла Alice Cullen з легкою усмішкою:

— Сестричко… ти хочеш на тренування?

Гвен кивнула:

— Так. Я хочу навчитися контролювати це.

З-за дерева вийшов Emmett Cullen, розминаючи руки:

— О, тренування? Я з вами! Мій вампірчик теж хоче подивитись, на що ти здатна.

Гвен тихо засміялась:

— Тоді я готова.

Еммет став навпроти Гвен:

— Добре, правила прості. Не знищити ліс. Бажано і мене теж.

Аліса відійшла вбік, уважно спостерігаючи.

Гвен закрила очі.
І в ту ж секунду всередині неї щось спалахнуло.

🔥 Полум’я Фенікса почало огортати її долоні.

Еммет здивовано підняв брови: — Ого… це вже цікаво.

Гвен різко відкрила очі — і вогонь вирвався вперед, але не як атака, а як хвиля енергії.

Дерева навколо засвітились золотим світлом.

Edward Cullen, який спостерігав здалеку, напружився: — Вона втрачає контроль…

Але Аліса похитала головою:

— Ні… вона його шукає.

Гвен впала на коліна, дихаючи важко:

— Я не можу… зупинити це…

Еммет підійшов ближче, але не торкався:

— Дихай. Не борись з вогнем. Стань ним.

Ці слова ніби щось змінили.

Полум’я навколо Гвен раптом стало спокійнішим — м’яким, теплим.

І вперше воно не руйнувало.

А слухало її.

Аліса тихо прошепотіла:

— Вона не просто Фенікс…

— Вона і є вогонь.

Гвен піднялася, і її очі вже світилися рівним золотим світлом.

— Я починаю розуміти…

І десь далеко, у тіні лісу, хтось спостерігав за нею.

Чекаючи моменту, коли контроль знову зникне…

Хочеш, , ?