Ранок у домі Оггі розпочався так, як завжди — з безладдя. Кухня, яка ще вчора сяяла чистотою, тепер нагадувала поле бою. На підлозі валялися шматки хліба, калюжі соку розтеклися по плитці, а на столі не залишилося жодного натяку на приготований сніданок. Оггі, який тільки-но прокинувся, побачив цю картину й зрозумів, що кукарачі знову взялися за свої витівки.
Першим ділом він помітив зникнення свого сніданку. Зламаний тостер, обгризені яблука й порожня чашка з-під кави були яскравим доказом злочину. Оггі негайно вирушив на пошуки кукарачів, бурмочучи собі під ніс.
Тим часом Джої, Маркі та Ді Ді ховалися під столом. Їхній план уже був готовий: Джої тримав рогатку, Маркі набирав у ній заряд із залишків їжі, а Ді Ді, сміючись, підбурював друзів. Коли Оггі нахилився, щоб заглянути під стіл, перший "постріл" потрапив йому прямо у лоб.
Розлючений, він схопив швабру й почав переслідувати кукарачів по будинку. Джої стрибнув на кухонний стіл, Маркі сховався у шафі, а Ді Ді побіг у напрямку вітальні. Оггі, помітивши Маркі, спробував відчинити шафу, але в цей момент Джої підлаштував пастку. Під ногами Оггі розмістили відро з водою, і коли він зробив крок уперед, воно перекинулося, змочивши його з голови до ніг.
Поки Оггі намагався висушити себе, Ді Ді знайшов батон і, не вагаючись, почав його жадібно їсти. Побачивши це, Оггі кинувся до нього, але той спритно вислизнув. Погоня продовжилася у саду, де кукарачі запустили шланг з водою. Потік води облив Оггі, змусивши його знову потрапити у власну пастку.
Оггі вирішив використати сачок, щоб спіймати кукарачів. Він ганявся за ними по всьому саду, але ті встигли повернутися в будинок. Там вони розсипали борошно на підлозі, створивши ковзкий хаос. Оггі послизнувся й упав прямо в купу борошна, перетворившись на білу примару.
Ді Ді, побачивши це, не стримався й засміявся так голосно, що його видав сміх. Оггі знову кинувся за ними, але тепер погоня перейшла на другий поверх. Там він зі шваброю спробував загнати їх у кут, але ненавмисно збив вазу. Ваза впала й влучила йому прямо на голову.
Кукарачі вирішили тимчасово змінити тактику й сховалися на даху. Оггі, не бажаючи здаватися, виліз туди за ними. Але на слизькому даху він втратив рівновагу й упав у кущі, залишивши кукарачів сміятися над його невдачею.
Вечір застав Оггі змученим. Він вирішив припинити гонитву, сів на ґанок і просто дивився на захід сонця. До нього підійшли кукарачі, тримаючи білий прапор. На мить вони здавалися щирими: Джої навіть дістав шматок їжі й запропонував його Оггі як знак примирення.
Підозрілий, але занадто втомлений, Оггі прийняв пропозицію. Усі четверо сіли поруч, насолоджуючись заходом сонця. Здавалося, це був момент справжнього миру. Але Маркі, не витримавши, дістав палицю й грайливо вдарив Оггі по голові.
Кукарачі вибухнули сміхом і втекли назад у будинок. Оггі, розлючений, схопив швабру й почав нову погоню. Їхні голоси луною розносилися по всьому будинку, змішуючись із брязкотом падіння меблів і розкиданих речей.
На екрані з’явився кадр заходу сонця над будинком Оггі. Звуки погоні й веселого гамору долинали зсередини. Камера повільно віддалялася, показуючи цей безтурботний хаос.
Здається, це вже інша історія, яка ніколи не закінчиться!