Хапай кавуна!

Ранок у домі Оггі почався напрочуд жваво. Він повернувся з ринку, тримаючи в руках великий, соковитий кавун. Його зелена шкірка блищала на сонці, а аромат свіжих фруктів наповнював повітря. Оггі ледь стримував своє задоволення, уявляючи, як нарізатиме цей кавун на ідеальні шматочки й насолоджуватиметься його солодким смаком. Він обережно поставив кавун на кухонний стіл, витер піт із чола та з усмішкою подумав: "Ось це буде справжній обід!"

На кухні панувала тиша, але вона була оманливою. За стіною, у крихітній щілині, Джої, Маркі та Ді Ді уважно спостерігали за кожним рухом Оггі. Їхні очі блищали від захоплення, коли вони побачили кавун. Для них це була не просто їжа, а справжній скарб, який потрібно було обов’язково викрасти. Джої, як завжди, проявляв ініціативу, але першу витівку зробив Ді Ді. Він, не втримавшись, з’їв кілька крихт печива, залишених Оггі, що створило шум, який привернув його увагу.

Оггі обернувся, насторожено оглядаючи кухню. Він підійшов до столу, заглянув під нього, перевірив вікно, але нічого підозрілого не побачив. Зітхнувши з полегшенням, він вирішив, що шум був випадковим, і пішов займатися своїми справами на подвір'ї. Його улюблені квіти вимагали догляду, і він взявся поливати їх, залишивши кавун на столі без нагляду.

Це був шанс, на який чекали кукарачі. Джої швидко придумав план викрадення. Вони обережно вибралися зі своєї схованки і, працюючи разом, почали штовхати кавун до дверей. Кавун був важким, але це не зупиняло трійцю. Вони хихотіли, уявляючи, як Оггі засмутиться, побачивши порожній стіл.

Проте їхній тріумф не тривав довго. Коли Оггі повернувся до кухні й помітив, що кавуна немає, йому одразу стало зрозуміло, хто його викрав. Він підбіг до дверей і побачив, як кавун котиться подвір’ям, а за ним плетуться кукарачі. Розлючений, але сповнений рішучості, Оггі кинувся навздогін.

Кукарачі, дізнавшись, що їх помітили, пришвидшилися. Джої та Маркі заховалися у кущах і сміялися, спостерігаючи, як розгніваний Оггі женеться за кавуном. Тим часом Ді Ді, не стримавшись, почав гризти кавун прямо під час втечі. Він залишив за собою сліди кавунового соку, які Оггі відразу помітив. Ці сліди стали для нього підказкою, куди бігти далі.

Гонитва привела всю компанію на схил. Кукарачі не втримали кавун, і він покотився вниз. Оггі злякався, що його скарб розіб’ється, але кавун зупинився, потрапивши прямо на голову Боба, який мирно дрімав у своєму звичному місці. Боб підскочив від несподіванки, тримаючись за голову, на якій уже почала з’являтися велика шишка. Побачивши Оггі, що біг до нього, він одразу вирішив, що це його витівка.

Боб, розлючений і готовий до помсти, почав ганятися за Оггі, не даючи тому жодного шансу пояснити, що сталося. Кукарачі, які спостерігали за цим видовищем, просто котилися від сміху. Оггі, намагаючись врятуватися, зробив хитрий маневр і заховався у кущах. Боб пробіг повз, не помітивши його, і це дало Оггі змогу повернутися до кавуна.

Коли він побачив кавун, кукарачі вже майже докотили його до своєї схованки. Оггі кинувся вперед і схопив кавун, але кукарачі теж не збиралися здаватися. Вони тягнули кавун у протилежний бік, і боротьба тривала, поки кавун не застряг між двома деревами. Ні Оггі, ні кукарачі не могли його витягнути.

Кукарачі вирішили діяти хитрістю. Джої запропонував підставити Оггі, змусивши його впасти. Вони зіштовхнули його з дерева, і він гепнувся прямо в калюжу. Але навіть це не зупинило його. Оггі, мокрий і злий, знову кинувся в погоню.

Ситуація ускладнилася, коли на горизонті з’явився Боб. Побачивши Оггі, він знову почав переслідувати його. Цього разу, Оггі випадково зіштовхнув Боба в калюжу, продовжуючи бігти за кавуном. Тепер, кавун вільно котився до центру міста, створюючи справжній переполох.

Жителі міста розбігалися, намагаючись уникнути кавуна, що котився з шаленою швидкістю. Він врізався в магазин фруктів, створюючи там справжній безлад. Оггі, який намагався зупинити кавун, сам потрапив у купу яблук, ледь не поховавшись під ними. Кукарачі, скориставшись моментом, витягнули кавун через вихід і продовжили свій шлях.

Фінальна боротьба розгорнулася в міському парку. Оггі наздогнав кукарачів, і вони знову почали тягнути кавун у різні боки. У розпалі боротьби, кавун не витримав і тріснув навпіл. Солодка м’якоть розлетілася в усі боки, і вся компанія зупинилася, дивлячись на те, що сталося.

Розлючений Боб, вимазаний у кавуновій м’якоті, знову з’явився на сцені. Побачивши Оггі, він знову кинувся за ним. Кукарачі, тим часом, насолоджувалися своєю перемогою, поїдаючи залишки кавуна й сміючись з того, як їм вдалося створити такий хаос.