День обіцяв бути звичайним, але Оггі прокинувся з особливим відчуттям рішучості. Він знав, що кукарачі знову затіяли щось підступне, і вирішив, що цього разу не дасть їм можливості зіпсувати його день. Вони завжди знаходили спосіб зіпсувати його плани, але цього разу він був готовий дати їм відсіч. Коли він почав свій ранок, кукарачі вже планували чергову витівку — замінити його будильник на бомбу.
Кукарачі, як завжди, ховалися десь у будинку, готові до своїх витівок. Вони вибрали найзручніший момент, коли Оггі вийшов на вулицю, щоб підставити йому підставу. Їхній план був простий, але підступний: заманити Оггі у двір Боба, де він напевно отримав би добрячий наганяй за те, що "без дозволу зайшов на чуже подвір'я". Але їхній план несподівано зазнав невдачі.
На своєму шляху Оггі помітив дивну картину, що валялася на траві біля клумби. Картина була незвичайною: на ній були зображені яскраві заляпини фарби, які утворювали абстрактний візерунок. Оггі зупинився, захоплений її незрозумілою красою. Він вирішив дізнатися, хто ж міг загубити таку картину, і це рішення врятувало його від неприємностей.
Кукарачі, які завжди були готові до будь-яких непередбачуваних обставин, були здивовані. Вони не могли зрозуміти, чому Оггі зупинився і не пішов у двір Боба. Джої, найрозумніший з кукарачів, зрозумів, що Оггі знайшов загублену картину. Це означало, що їхній план провалився, і тепер потрібно було придумати щось нове.
Поки Оггі розмірковував над картиною, він вирішив, що спочатку потрібно підкріпитися, і пішов обідати. Кукарачі, скориставшись цим моментом, вирішили вдатися до своїх улюблених витівок. Вони взяли фарби і почали малювати на картині свої зображення, створюючи справжній хаос з кольорів та ліній.
Коли Оггі повернувся і побачив, що кукарачі зробили з картиною, він розлютився. Він схопив свою мухобійку і почав атакувати кукарачів, намагаючись зупинити їх й повернути картині її початковий вигляд. Після запеклої боротьби йому вдалося вигнати кукарачів і знову взяти картину в руки.
Оггі вирішив, що потрібен професійний погляд, щоб зрозуміти, кому належить ця картина. Він почав свої пошуки з найближчих — свого друга та двоюрідного брата Джека. Джек, побачивши картину, був спантеличений і сказав, що ніколи раніше її не бачив. Це не зупинило Оггі, і він відправився далі.
Наступним місцем був двір Боба. Оггі був готовий до різних реакцій, але Боб, побачивши картину, лише засміявся. Він ніколи не бачив таких картин і не міг допомогти Оггі в його пошуках. Це змусило Оггі задуматися, чи є в місті хтось, хто міг би знати більше про цю загадкову картину.
Після кількох годин безрезультатних пошуків, Оггі повернувся додому і зрозумів, що є ще одна істота, яка може допомогти. Це була Олівія — його подруга, що завжди була поінформована про новини в мистецькому світі. Він вирішив звернутися до неї за порадою.
Олівія, побачивши картину, згадала, що десь бачила подібний стиль, але не могла згадати ім'я художника. Оггі благав її допомогти знайти цього таємничого художника, і вона погодилася. Вони вирішили почати пошуки в інтернеті, сподіваючись знайти якісь підказки.
Пошуки в інтернеті дали кілька результатів, які навели їх на слід місцевого художника, якого звали Леонардо Кластер. Олівія згадала, що чула про його виставку, яка мала відбутися сьогодні. Оггі та Олівія вирішили відправитися на цю виставку, сподіваючись повернути картину її власнику.
Коли вони прибули на місце, Леонардо був приголомшений, побачивши свою загублену картину. Він не міг повірити, що вона знайшлася і була в такому доброму стані. Леонардо подякував Оггі та Олівії за допомогу, адже ця картина була важливою частиною його колекції, яку він планував показати на виставці.
Леонардо запросив їх залишитися на виставці, щоб подивитися на інші його роботи. Глядачі були вражені його талантами, і коли журі оголосило, що картина отримала нагороду "За найкращу картину в історії людства", всі присутні вибухнули оплесками.
Оггі та Олівія були раді, що допомогли Леонардо. Вони відчували, що зробили щось важливе, повернувши картину її законному власнику. Леонардо, в свою чергу, був вдячний за їхню відданість і запропонував їм стати частиною його майбутніх проектів.
Коли виставка завершилася, Оггі повернувся додому, відчуваючи себе героєм. Він знав, що кукарачі не відмовляться від своїх витівок, але був готовий до нових випробувань. Його серце було наповнене гордістю і вдячністю за те, що він зміг допомогти комусь у такій важливій справі.
Знову вдома, Оггі помітив, що кукарачі знову намагаються заманити його у двір Боба. Але цього разу він був насторожі. Коли він побачив нову картину, що лежала на траві та на якій було зображено людину, він зрозумів, що це може бути початком нової пригоди.
Так і завершився цей розділ.