Застряглий у холодильнику

Одного неспокійного ранку, Оггі знову ганявся за кукарачами з мухобійкою, стараючись зупинити їх, перш ніж вони знову завдадуть шкоди. Джої, спостерігаючи за його метушнею, підкинув йому маленьку бомбу, яка вибухнула, створюючи димову завісу. Ця мить стала ідеальною для Маркі, який влучив у Оггі яблуком, що несподівано вибухнуло в його руках, змушуючи його відступити.

Оггі, намагаючись відновити концентрацію, зробив кілька кроків вперед, але раптом натрапив на слизьку олію, яку розлив Ді Ді. Його ноги підковзнулися, і він не зміг утриматися на ногах, внаслідок чого він опинився біля холодильника. Кукарачі, скориставшись його незручністю, швидко закрили двері холодильника й закрили його на кайданний замок.

Оггі, усвідомлюючи, що його замкнули, почав відчайдушно бити в двері, намагаючись вибратися. Він намагався з усіх сил, але двері не піддавалися. З кожною хвилиною його відчай зростав. Внутрішність холодильника була холодною і темною, а навколо нього лише звуки сміху кукарачів, які йшли геть.

Поступово Оггі відчував, як паніка охоплює його. Він намагався заспокоїтися, але тиша і темрява навколо тільки посилювали його страх. Врешті-решт, не витримавши, Оггі розплакався і почав кликати когось на допомогу, надіючись, що це допоможе йому вибратися звідси.

Як раз в цей час, біля його дому зупинився автобус, і з нього вийшов його брат Джек, який повертався з дослідження гір. Він вирішив зайти у гості до Оггі, сподіваючись поділитися враженнями від подорожі. Але, подзвонивши у двері, він не отримав відповіді. Джек знову натиснув на дзвінок, але знову ніхто не виходив.

Обурений цим, Джек натискав на дзвінок ще тисячу разів, але відповіді так і не було. Відчуваючи, що щось не так, він почав оглядати територію навколо дому Оггі. Зосередившись, Джек раптом почув крізь двері слабкий плач, що долинав з кухні. Це змусило його панікувати. Щось сталося, і він не міг залишити все без уваги.

Не гаючи часу, Джек виламав двері, що призвело до гучного тріску. Він з усією швидкістю побіг до кухні, де, на його жах, виявив, що Оггі застряг у холодильнику. Джек, бачачи його сумний вигляд, одразу зрозумів, що потрібно діяти.

Джек почав оглядати холодильник, шукаючи способи звільнити Оггі. Він побачив кайданний замок, що замикав двері, і зрозумів, що просто так не відкриє його. Тому, Джек почав знаходити способи, які допомогли б йому розблокувати замок, закайдований на холодильнику.

Він вирішив розпочати з важкого. Він кинув у бік холодильника великий камінь, але замок навіть не тріснув. Розчарований, Джек вирішив спробувати щось інше. Він взяв мотоцикл і, не роздумуючи, врізав його в двері холодильника, але мотоцикл лише розбився при зіткненні, залишивши його без жодного результату.

Не втрачаючи надії, Джек дістав ракету і вистрілив у замок. Вибух був гучним, але замок залишився непорушним. Оггі, почувши шум, закликав брата швидше витягнути його звідти, погрожуючи, що змерзне, якщо не вийде з цього холодного полону.

— Не хвилюйся, Оггі! Я тебе врятую! — стукав у відповідь Джек.

Джек продовжував шукати способи звільнити Оггі. Він спробував бомбу, трактор, сокиру, молоток та пилу — але жоден з цих засобів не допоміг розблокувати двері холодильника. Врешті-решт, втомлений від безуспішних спроб, Джек вирішив відпочити, сподіваючись, що в цей час прийде якась ідея.

Та раптом він згадав, що у кукарачів може бути ключ від замка. Виглянувши через кухонний отвір, він побачив, як кукарачі весело граються з блискучим ключем, сміючись і жартуючи. Джек, відчуваючи, як розжарюється його гнів, вирішив вкрасти у них цей ключ.

Але в цей момент Ді Ді, помітивши його намір, швидко ковтнув ключ, і біготня по дому Оггі почалася.

Джек старався схопити кукарачів, а кукарачі сміялися і нещадно втікали від нього, прокладаючи шлях через кімнату. Він намагався зупинити їх різними способами: кидав у них подушки, метав іграшки, та навіть використовував невелику сітку, але кукарачі були неймовірно прудкими. Вони легко уникали всіх його пасток.

Коли кукарачі нарешті дійшли до тупика, Ді Ді, схвильований і зляканий, віддав ключ Джеку. Радість переповнила його, адже це була єдина можливість врятувати Оггі з холодильника. Але радість тривала недовго: коли Джек спробував вставити ключ у замок, той раптово відламався, залишивши його у руках лише уламки.

Кукарачі, бачачи це, почали сміятися ще голосніше, відчуваючи свою перемогу. Джек, розчарований і безнадійний, відчув, як його настрій знову падає. Не бажаючи здаватися, він вирішив повернутися на кухню і обміркувати нові плани, як визволити Оггі з холодильника.

У Джека не вистачало ідей, що робити із замком, і він сердито дивився на нього, показуючи язика. Раптом, на його подив, замок сам відчинився, і двері холодильника з легким скрипом відкрилися. З них впав заморожений Оггі, який виглядав, немов льодова статуетка.

Джек швидко використав гарячу воду, щоб розморозити Оггі. Коли той нарешті прийшов до тями, Джек зрадів, що все вдалося. Вони вирушили разом, щоб зупинити кукарачів, які, тим часом, почали зачиняти всі двері на кухні та в інших кімнатах.

Щоб розблокувати їх, Джек сказав Оггі, щоб він з ним показував язика, бо так він врятував його без зброї. Показуючи язик на усі замки, вони швидко відчинялися, і коли вони відчинили останній замок, двері відчинилися, і в них з'явилися кукарачі з переляканим поглядом.

Підійшовши до кукарачів, Джек ловко схопив й зіжмакав їх у кульку. Потім, не вагаючись, він кинув їх на город сусіда-бульдога Боба, який поливав квіти. Боб, не розуміючи, що сталося, просто змив кукарачів у каналізацію, залишаючи їх без шансів на втечу.

Оггі та Джек раділи, що виконали своє завдання, і відчували себе переможцями. Тепер, Оггі зможе спокійно відпочити, а Джек заночувати у нього, якщо раптом щось піде не так.

Але наступного дня все повторилося знову: тепер Оггі та Джек ганялися за кукарачами, а ті старалися їх зупинити. Вони знову використовували ту зброю, яку використовували проти Оггі, і коли Ді Ді знову розлив олію, Оггі та Джек зісковзнулися й потрапили разом до холодильника, де кукарачі швидко зачинили їх на замок. Дізнавшись, що вони разом зачинені, Оггі та Джек разом заплакали, благаючи допомоги. А кукарачі знову посміялися з цього як слід.