Офіс на відчепі

Дорога

Ліка любила їздити вгості до Бусі, і хоча дорога до Кракова була довгою, це був золотий час для роздумів про Велике ( так вона її називала ), от і сьогодні, зібравши все необхідне, Ліка вмостилася зручно у своєму авто, і набираючи швидкості, відчувала, що
день обіцяв бути цікавим та насиченим.

Думки про минуле буквально бомбардували Ліку, все, що по її міркам, так гарно було розкладено холодним розумом, тепер було розгромлено останніми подіями. Вона нарешті зрозуміла, що все її життя до цього було неоправданою боротьбою, гонитвою за маревними цінностями та захламленням душі…

У всіх минулих стосунках ( точніше після розриву ) вона себе заставляла то ще більше рости, то бути ще більш уважнішою, то схуднути, то поправитися – все те, що їй пропонували!!!

Хай йому грець Ліка!! 
До чого ти докотилася, розміняла себе по частинах на «так треба»!!!

По лиці текли сльози, в грудях щемило, добре, що ніхто не бачить, подумала Ліка, треба виплакатися перед зустріччю з Буською, бо віднині ( нарешті ) вона знала Як їй Жити…

За вікном починало світати, Всесвіт показував їй, що тепер все йтиме в унісон.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше