Аристократка

Буся була істинною аристократкою, від голови до кінчиків пальців, щоб вона не робила, про що не говорила – все було витончено, витримано і з гідністю – її Величність Барбара Крижневська, так називала її Ліка, коли хотіла піддати персоні своєї коліжанки помпезності, на що Буся відповідала повільно і поважно «Герцогиня Джульєта Міланська», легко схиляюсь голову, після чого обоє реготали, привертаючи увагу навколишніх ( якщо то було на публіці ).

Хто знає, які там були чи не були герцоги у тому Мілані, але то місто мало саме зараз в житті Ліки особливе значення.

Кожного разу, по приїзду Ліки, панянки йшли на французькі круасани, благо, що у місті було достатньо затишних місць, де сервували смакоту.
— Я вже не маю більше терпіння чекати на твою супер-новину!!! – оголосила Буся, звільняючи свою витончену шию від красивої шалі, яка добавляла її вигляду особливого шарму.
— Знаєш кого я зустріла кілька тижнів тому у Мілані на виставці? – інтригуюче почала Ліка.
— Гммм, Папу Римського із Свитою! – випалила Буся, що вказувало на добре почуття гумору ( сьогодні ).
До слова, дідусь Бусі вчився у Ватикані, і знав тодішнього Папу, так що сказане могло мати правду за собою.

— Ти невиправима!!! Певно, що ні!! – Ліка засміялася дзвінко, демонструючи своє задоволення від щойно розпочатої розмови.
— Дімку!! Уяви!! Дімку з нашого класу!!

Ліка намагалася впіймати отой момент самого здивування на лиці Бусі, бо вона як, ніхто інший, знала всі її потаємні куточки душі, де пам’ять берегла, а серце билося частіше при одному згадуванні цього імені.

Буся була з нею, коли Ліка втратила ще ненароджену дитину, коли стосунки з Роміо пішли, наче поїзд під укіс, після того, як він ніби нехотячи, сказав, що це все і на краще, так як він ще не готовий бути батьком…

Буся була з нею, коли Ліка, завджи вольова і самодостатня жінка, впала в депресію, бо зрозуміла, що світ навколо порожній, і ті, кого вона ставила на п’єдестал, були просто анти-героями.

Все, що лишилося святим і недоторканим в душі, це була симпатія-любов до Дімки…
Це, глибоко закрите роками почуття, привело її на дорогу повноцінного життя, і як не банально звучить - віри в любов.

Він був її талісманом.