Розділ 3

Стів прокинувся раненько в неділю. Швидко впоравшись із усіма справами, він уже о 8:30 підключився до своєї «чорної коробочки зі світами». Проте під час увімкнення його трохи схвилював один нюанс: легке гудіння блока живлення цього разу звучало інакше, ніж учора. 

***

Завантаження.

— О, доброго ранку, Лайт! — привітався Морті.

Лайтнінг заспавнився поруч. Вони разом кумедно стояли на задньому дворі маєтку, вдивляючись у воду басейну. На терасі неподалік стояв великий музичний центр, з якого лунав трек Stoto — Need It.

— Привіт, Морті. Я побачив, що ти кинув запрошення. Куди я потрапив?

— Це одне з моїх улюблених місць. Гангстерські вулиці. Проведу тобі екскурсію.

— Це твій будинок? Такий складно дістати тут? — поцікавився Лайтнінг.

— Непросто. Потрібно багато кого розізлити по дорозі.

— Ха-ха, розумію.

— Ідемо, зараз Найт приєднається. Він мав ще вирішити якісь справи у своєму королівстві, і, здається, Бальтазар уже десь тут з'являвся. Від Номі поки відповіді не було.

У цей момент до них приєднався Найт, заспавнившись просто поруч.

— Доброго вечора всім… А, блін, у вас же інші часові пояси.

— Ха, привіт! — зрадів Морті.

— Привіт, — привітався Лайтнінг.

— Тут прикольний редактор персонажа, я в ньому десь хвилин двадцять провів, — зауважив Найт.

— Та це видно! Така чорна борода і ці «авіатори» — виглядає на всі тридцять п'ять хвилин, — нахвалював його вигляд Лайт.

— Глянь на цю сорочку з пальмами, — покрутився містер Найт.

— Ще й з короткими рукавами! — продовжував підколювати Лайтнінг.

— Так, що це у вас тут за гачі-двіжуха? — перервав їх Морті. — Ходімо, треба зустрітися з рештою, а тоді я розкажу, що тут можна робити й куди піти.

— Хочу свою музику поставити, можна? — запитав Найт.

— А… так. Зараз… Можеш ставити.

Після кількох скіпів Найт нарешті вибрав потрібний трек. З динаміків музичного центру зазвучав Notre Dame — Yumi (Edit).

Морті вів їх своїм маєтком по широкому коридору повз великі картини з абстракціями, сходи на другий поверх та камін.

— Рейзор, чуєш? Шо… А, ти не хочеш зі мною говорити? Гаразд, відпочивай, у мене теж тут справ повно. Давай, — буркотів Морті по зв’язку. 

— Маєш гарний смак, Морті, — похвалив декор Найт.

— Справді, я в цьому не дуже шарю, але виглядає приємно, — підтримав Лайтнінг.

— Дякую, друзі. Коли набридає біганина й стрілянина, то розставляти тут годинами предмети — це просто рай, — усміхнувся Морті.

Зрештою вони вийшли через парадні двері у двір. Там уже чекав Бальтазар, який у кумедному шоломі щосили палив гуму на старому рожевому мотоциклі з коляскою.

— Привіт, народ, я вас уже зачекався!

— Де ти вже встиг це купити? — підняв руку Лайтнінг, ледь стримуючи сміх.

— Я нічого не купував! Пройшов… квест! — прокричав Бальтазар, продовжуючи газувати й піднімати клуби диму.

Четверо друзів сиділи на сходах перед будинком. Десь на горизонті поміж хмарочосами самонавідна ракета щойно збила вертоліт.

— О, здається, вона в мережі. От блін… — протягнув Морті, дивлячись у свій інтерфейс.

— Що там? — запитав Бальтазар.

У цей момент на подвір'я, ревучи мотором, із шаленим заносом залетів чорний масл-кар і різко зупинився прямо біля сходів. Із машини вийшла Номі в ефектній чорній шкіряній куртці.

— Привітулі всім! Трохи запізнилась — сьогодні в реалі ще підкинули роботи.

— Ти не казала, що ти в топах! У другій найсильнішій банді сервера?! — вигукнув Морті, перевіряючи її статус.

— Та пофіг, — відмахнулася дівчина. — Я тепер з вами.

Містер Найт тихо засміявся: — Схоже, вона…

— Вона видалилась із банди! — здивовано закінчив за нього речення Морті, не вірячи власним очам.

— Ну то які в нас далі плани, хлопці? 

***

Lightning повільно їхав нічним містом на чорній машині. На горизонті вже починало світати. Гравець припаркувався на узбіччі і заглушив двигун.

Через хвилину на перехресті попереду промчав банківський фургон, а одразу за ним вулиці освітили поліцейські мигалки 15 машин, що переслідували його.

Лайт запустив двигун. Із заносом чорна машина вилетіла на перехрестя, послідувавши за погонею.

— Так, схоже, ми виїхали за місто. — Чудово, рада тебе бачити, Лайт. Готовий влаштувати шоу? 

— Так. За тобою багато машин, ти доїдеш до точки? 

— Без проблем. Просто купка заскриптованих машин у мене на хвості. 

— Після цього Морті казав, що ми купимо яхту! Я вже чекаю, щоб трохи позасмагати на палубі й розпивати коктейлі, — втрутився Бальтазар по Discord. 

— О, радий чути! Як ти там, готовий? 

— Так, трохи розбираюсь з керуванням, але повезло вам, що я в авіасимуляторах не остання людина. 

— Все, ми тут містом петляли, то вони позаду тримались, тепер на трасі вони мене доганяють. Зараз будуть збивати з дороги. Лайті, давай, тепер твоя частина. 

— Зрозумів.

Лайтнінг прискорився, наздоганяючи погоню та випереджаючи поліцейські авто одне за одним. Копи сприйняли його як загрозу і відкрили вогонь. Попри незграбні маневри, переслідувачі залишилися позаду, а Лайт порівнявся з Номі. 

Фургон влетів у тунель. Лайт смикнув ручне гальмо, перегородивши в’їзд. 

— Помічала, на світанку тут… так спокійно, — серйозним голосом сказав Лайтнінг, дивлячись у бік, звідки сходило сонце.

— Що?

Поліцейські машини швидко наближались до нього, блимаючи мигалками. Лайт дістав детонатор в момент, коли перші кілька машин вже об'їхали його на шаленій швидкості, і натиснув. Кількості вибухівки, яка була складена у багажнику, було достатньо, щоб активувати скрипт, і в'їзд у тунель обвалився, заваливши частину машин і перекривши дорогу для інших.

Стів побачив перед собою таймер, що почав відраховувати 5 хвилин. Він заспавнився у маєтку Морті. Проте висіло попередження не виходити за межі території протягом цього часу.