Розділ 4

Кара стояла в ступорі. Вона не розуміє, що щойно сталося або не хоче розуміти. Вона би подумати не могла, що Стас буде їй змінювати, це надто жорстоко для неї. Але всі його поступки були цим доказом. Коли він кричав на дівчат, він роздумував про неї, коли була розмова, він не хотів щоб Кара чула, коли він кричав, в них щось сталося, коли він подзвонив їй і запитав чи вона на роботі, то він не хотів щоб вони зустрілися, а та дівчина? Вона була така сама як його наречена. А викинув Каріни речі? Дістало, що вона живе з ним. Це все були докази, в які Каріна не хотіла вірити.

-Каріно? Все добре?-тихо спитала Аріша.

Каріна почала плакати,тихо і беззвучно, щоб ніхто її не почув, їй було больно, больно до душі. Вони з Стасом зустрічалися роки 3, а кинув він її легко і грубо, чому не можна було легше? Каріна його любила, любила всім серцем, а він? Він просто став мудаком.

-Каріно?

-Ні! Нічого не добре! Мені больно, больно в серці!-викрикнула Каріна і показала рукою на місце де знаходиться серце.-Я хочу додому...

-Каріно, я хотіла зранку ще сказати. Ми з мамою продали ту квартиру, бо переїджаємо в іншу країну. Ми думали що вона нікому не потрібна!-почала виправдовуватися Аріша.

-Не потрібна?-посміхнулася Каріна-вона підняла руку і крикнула.

-Я звільняюсь!

-Що? Каро, навіщо? А чим ти будеш на квартиру збирати?-перелякалася Аріша.

-Не ваше всіх діло!-крикнула Кара.

Каріна вийшла і пішла в книжковий. Вона дуже любить книжки, вони її заспокоюють. Поки вона йшла, не могла стримувати сльози. Кара роздумувала про все, просто про все. З свого дитинства до теперішнього часу. Коли Каріна зайшла в магазин, вона просто почала розглядати книжки, але вдруг наткнулася на книжку "Забудьте своїх колишніх за десять простих кроків". Вона купила її, а чому би й ні? Каріна пішла до кафе, до свого старого місця роботи, тепер старого. Коли дійшла, то побачила там.. Сєма?

-Сєме!-крикнула вона йому.

-Що з твоїм макіяжем, дитинко?

-1. Не твоє діло. 2. Вези мене до себе.

-Що?

-Вези, я там все розкажу, будь ласка-попросила вона його.

Сєм який нічого не зрозумів, сів в машину і повіз їх до себе.

-Може зараз розкажеж?-спитав він в машині.

-Ні. Вдома, коли буде чай-поставила умову Кара.

-А що за книга? "Забудьте своїх колишніх за десять простих кроків"?

-Не важливо, за дорогою слідкуй.

-Ага.

За 10 хвилин, вони були вже в Сєма з чашкою чаю в руках

-Ну розказуй-заохотив її Сєм.

-Ну значить пам'ятаєш, що я тобі розказувала?

Так і пішло. Кара розказала все до найменших дрібниць, було відчуття ніби вона актриса.

-Ну а потім я побачила тебе, Сєме-Закінчила свою доповідь Каріна.

-Ого, де ти тепер живеш?

-Незнаю.

-Мда, а чому звільнилася?

-Почуття, вони завжди гіркі і подіяли на мене.

-Буває, можеш в мене залишитися, а зараз відкривай книгу який перший крок?-запитав Сєм

-1. Зробіть щось таке, чого ви більше не робите, бо колишнім це не подобалося.

      1. ЗРОБІТЬ ЩОСЬ ТАКЕ, ЧОГО ВИ БІЛЬШЕ.

НЕ РОБИТЕ, БО КОЛИШНІМ ЦЕ НЕ ПОДОБАЛОСЯ

Усі ми трохи "підлаштовуємо" чи "змінюємо" наші особистості, коли починаємо нові стосунки. Це природно. Але не встигаєш отямитися, як уже цілковито відмовляєшся від хобі чи перестаєш їсти улюблену їжу. Поки жива любов, із цим можна змиритися, бо робиш це заради партнера, щоб він чи вона були щасливішими.

Але тепер вони колишні...

-Хмм, що таке можна зробити?-мовив Сєм.

-В тебе є колишні дівчата?

-Ні, тільки хлопці-пожартував Сєм.

-Смішно, ну так є?-допитувалася Кара.

-Звичайно є.

-Що ти більше не робив з нею?

-Не їв піци, але я її давно їм.

-Тоді залишилася тільки я!-крикнула Кара.

-Не кричи.

-Ахахахаха, добре.

-Що ти не робила?

-Пішли в парк атракціонів!

-Пізно, давай завтра?

-Ну добре, завтра, так завтра.

Каріна і Сєм пішли спати, але перед тим Каріна змила макіяж і почистили зуби, валізи ще були в Сєма, тому що вона їх ще не забрала. Каріна робила ванні процедури приблизно 10 хвилин, а після того пішла нарешті спати, коли на годиннику було 23:36.

В Каріни були проблеми зі сном, тому вона заснула в 00:34. Вона прокинулася в 7:30 почистила зуби, зробила макіяж і пішла шукати Сєма. Виявляється Сєм ще спав. Каріна зайшла до нього в кімнату і крикнула.

-Прокидаємося! Атракціони нас чекають!

Сєм зразу прокинувся

-Ну дай хоча-би вдітися, дьяволіца-мовив Сєм.

-Ну... дозволяю.

Сєм вдівся і вийшов з кімнати десь через хвилин 20.

-Ну пішли?-сказав він сонно.

-Чому ти такий сонний? Вже давно треба ганяти.

-Ага, хіба тобі, дьяволіцо.

-Чому ти мене так називаєш?-обурилася Кара.

-А хто мене в 7:50 розбудив?-спитав він

-Я встала в 7:30-фиркнула Каріна

-Це ти, а це я, ми різні провода-заспівав їй Сєм.

-Співаєш ти ужасно-скривилася Каріна.

-Ой, ти про не розумієш.

-Все, я розумію. Пішли.

Каріна взяла його за руку і потягнула до виходу.

-Ну Каріночко, може не треба?

-Ти також висоти боїшся?-спитала Каріна

-Також?

-Стас боявся-відповіла йому Каріна

-Стас, Стас, все ти про нього.

Каріна з Сємом сіли в машину і поїхали. Всю дорогу вони розмовляли про будь що, їм не треба було ідей для розмов, щою розмовляти. Їхати їм було не мало хвилин 30.

-Ну що приїхали.

-Вже?-Кара по дорозі заснула.

-Так, на якому атракціоні?

-Ні на якому.

-Як це?

-Ходи, там солодка вата!-викрикнула вона.

Після того як вони поїли солодку вату.

-Я думаю що можна додому.

-Тільки солодка вата?

-Так, мені заборонили її їсти, поїхали додому.

-Добре...

-Секунду, який в нас... шостий  крок?