Розділ 2

За 10 хвилин вони під'їхали до двох поверхового білого дому, в якому вхід був через арку.

-Ого, а я іншим пам'ятаю - Вигукнула Аріша, коли вийшла з машини, а  в мене брало роздратування.

-Який розум, така й пам'ять - рявкнула я їй. Вона подивилася на мене грайливо, обідчивим личком, але зрозуміла, що я на повному серйозі.

Ми пішли додому.

-Що тобі приготувати?

-Що хочеш-відрізав Стас, а мене вже розривало від злості.

-Чого ти поводишся до мене як до нікчеми? Чому такий холодний до мене весь час? І хто тобі дзвонив?!-я зірвалася на нього... зірвалася...

Ріша подивилася на нас, в її очах вже не  було тої грайливості, яка була пару хвилин тому, був тільки страх.

-Не твоє діло - він подивився з такою байдужістю на мене, якої я ніколи не бачила.

-Ну вот і будеш  ти голодувати!- не зупинялася  я.

В моїх емоціях був тільки страх.

Він одразу пішов.

-Сестрице, може мені ліпше піти?

-Ні, залишайся, допоможеш мені готувати-Моя злість вже стихала.

-Чим допомогти?-вона зразу проситься допомогти.

-Стривай, ми ще на кухню не зайшли-злість вже зникла.

Я зняла взуття, куртку і пішла на кухню. Кухня повністю біла, тільки деякі меблі були сіроватого відтінку, загалом Каріні (Карі) подобається ця кухня, вона в її смаку.

Так, що будемо готувати?-сестру розпирало від цікавості.

-Будемо готувати картоплю і як завжди чистиш ти-Аріша грайливо обурилася.

За деякий час вони приготували і сіли їсти, коли вони їли почувся дзвінок і Каріна пішла відкривати, то був кур'єр з піцою, яку замовляв Стас, вони з сестрою і її з'їли.

-Ммм, як смачно було, особливо піца-сказала Ріша.

-Я тебе зараз вдарю!-рикнула Карі.

Вниз спустився Стас і почав розглядатися. Потім похмурим голосом спитав.

-Де моя піца?

-Яка піца?

-Не було піци-підтакнула Аріша.

-А що за упаковка?-він хотів огризнутися, але не став.

Каріні взагалі не подобалися такі стосунки. Вона хотіла їх завершити, але не могла сильно вона любить Стаса.

На наступний день о 7:00

-Карі вставай!

Каріна не вставала, вона просто не могла встати. Вчора дівчата дивилися до 3 ночі фільм, а потім ще й не могли заснути.

-Ну ще п'ять хвилин.

-За п'ять хвилин робота!-трохи побрехати вирішила Аріша .

-Що?-Кара миттю прокинулася і подивилася в телефон.

7:05

-Ну добре не п'ять, а 55 хвилин.

-Я дуже зла на тебе-обурилася Каріна.

Пізніше Каріна пішла в ванну почистила зуби, прийняла душ та 20 хвилин робила макіяж.

-Так, тоналка, консилер, контурінг, стрілки, туш, ой, пудра, тіні і помада, готово!

Каріна вийшла з ванної та пішла вдягатися, вона не вдягала нічого гарного: кофта, штани, пальто і взуття, а Аріша пішла в тому що і вчора.

Каріна з Арішою вийшли на двір сподіваючись побачити там Стаса в машині, але Каріна з тим всім забула, що вони посварилися.

-Мдаа, тут рідко автобуси їздять.

-Таксі?

-Таксі.

Дівчата викликали таксі і поїхали на роботу.

-Гріш-Аріш, пішли працювати, робочий день чекає нас!-Вигукнула Карі.

-Чого так голосно?

Вони пішли по сміючись.

Знову той хлопець...

-Доброго дня, ви вже вибрали?

-Так, дві великі картоплі фрі, два молочних коктейлі і велика піца-промовив він не дивлячись в меню.

-Повто...- Він перебив мене.

-Так, дві великі картоплі фрі 2 коктеля і велика піца.

-Ага, ага за 15 хвилин?

-Ні, за 20 хвилин-ну за 15 але то нічого.

За 5 хвилин знову прийшла та rich woman (з перекладу багата жінка), але вже з іншим виглядом: Чорні каблуки, гаманець та чорне плаття, а щей з грозним виглядом.

-Ваше замовлення.

-Ну коли ти знайдеш собі дружину?

-Мама, ну не зараз!

Я все поклала на стіл та пішла, за декілька хвилин я почула крик, а саме найголовніше їхній столик обслуговувала я, значить  мала піти і заспокоїти.

-Ну хочу дружину! А якщо знайду то ти моя дорога мамочко дізнаєшся остання.

Я підійшла до них

- Ти як з мамою розмовляєш, рамси поплутав?- Вигукнула на нього, як я розумію  його мама.

-Вибачте, але в нашому закладі не можна кричати-  встряла я.

Чоловік подивився на мене, дістав з кишені 5000 гривень і дав їх.

-Ага, чай- зі злість прошипів він і вийшов, його мама встала за ним і крикнула.

-Я з тобою ще не договорила!

-Вибачте, в нашому закладі не мож...

-Я знаю-вигукнула вона і пішла.

В мене дуже сильна соціофобія до таких ситуацій.

-Ой, ой, мені страшно.

-Все добре?

-Так, так, вже так.

-Ти обслуговуєш цей столик-вона показала на столик за яким сиділа дівчина.

В Каріни задзвонив телефон.

-Ало?

-Люба, ти на роботі?

-Так.

-Добре, пока.

Каріні здалося це дуже дивним, але вона пішла до столика і в дівчини, яка була вдіта як на вечірку задзвонив телефон. Карі пішла до неї, але дівчина рукою показала "зачекайте", за пару хвилин вона поклала трубку, по її обличчю було видно, що розмова їй не сподобалася.

-Доброго дня, я обслуговую ваш столик сьогодні, ви вже обрали? Що бажаєте?

-Вибачте, але я мушу йти.

Дівчина взяла сумку і встала.

-Допобачення-мовила я.

-Допобачення.

Вона пішла бурмотячи щось собі під ніс, знову дивно.

-Ти їй щось сказала, що вона пішла?-запитала Аріша.

-А?

-Знову в своїх думках? Ти ж на роботі.

А Каріна і справді була в своїх думках, вона думала про Стаса, спочатку він холодний, потім рот затикає, розмова, крики, дивна розмова по телефону, а потім дівчині подзвонили і вона також пішла.

-Каріна!-крикнула Аріша

Майже всі відвідувачі подивилися на неї, а вона присоромилася.

-А? Що таке?

-Цей столик був твій останній,-байдужим тоном сказала вона-а в мене також кінець, пішли?