45.1

Карина вийшла в коридор, щоб вдихнути на повни груди.

Їй треба було кілька ковтків повітря. Тіло згадало, що вона жива. І що вона вагітна. І що в неї зараз нерви не залізні. 

Вона пішла далі коридором до виходу— і назустріч вели Юлю.

Юля була в наручниках. Дороге пальто, укладка вже з’їхала, очі бігали. Її акторка прокинулася миттєво, як завжди, коли треба врятувати себе.

— Ти ж мала здохнути! -  виплюнула Юля. -  Ти все життя все забираєш! Все! Навіть зараз!

Оперативник потягнув її вперед, але Юля ще встигла кинути:

— Думаєш, тебе будуть любити? Думаєш, він тебе любив? Він…

Карина подивилася на неї коротко.

— Юлю,що конкретно "твоє" я забрала? - сказала вона рівно, чекаючи відповіді. Юля мовчала, думаючи, що сказати. Та відповіді, звісно не було.

 -- Ти хотіла мого життя. Отримала мою реальність.

Юля засичала:

— Я була твоєю подругою!

— Ні, - відповіла Карина. - Ти була моєю помилкою, яка хотіла мого життя. І все одно не дотягнула.

Юля крикнула вже зліше:

— Ти сука! Ти тепер королева?!

Карина ледь усміхнулася.

— Тепер у тебе буде своя сцена, Подружко. За ґратами. Там кричи скільки хочеш. Там це люблять.

Юлю перекосило. Вона рвонулася, але її зупинили одразу й повели далі. Юля кричала услід, плювала словами, як отрутою.

Карина пішла. Не озиралася. Вона відчула сильну втому. Та й хотіла вона бути в іншому місці.

Олег вийшов слідом. Він глянув на телефон і завмер.

«Дем’ян Ришков - мертвий. Повісився в камері. Офіційно - сам».

Олег прочитав двічі. Потім вимкнув екран.

Карина побачила, як він стиснув щелепу.

— Це погано, - сказав Олег тихо. - Він був мостом. Через нього можна було дістати вище. Тепер мосту нема.

Карина нічого не відповіла. Вона й так розуміла, що хтось чистить сліди. Хтось зникає в системі. Хтось лишає крайніх.

— Радник? -  спитала вона коротко.

Олег кивнув.

— Його немає. І не буде. Нам залишили тих, кого можна посадити. А решта - тінь.

Карина вдихнула. І сказала тільки одне:

— Їдемо до Мирона.  
 

Дякую кожному читачеві♥️.