41.2

Карина зайшла і одразу зупинилась.

У палаті було світло, яке не гріє. Писк апарату. Рівні хвилі на моніторі. Трубки.  Запах антисептика, який дратував.  

Мирон лежав на ліжку так тихо, що їй здалося, що  це не він. Це чиясь помилка. Чиясь чужа картинка. Це не з ними відбувається. 

Вона зробила крок. Потім ще один.

Підійшла ближче, поклала пальці на його руку. Обережно, наче боялася, що він розсиплеться, якщо торкнутися сильніше. Його шкіра була тепла. 

Карина вдихнула. Не вийшло повноцінно. Вона видихнула через рот, коротко. Зібралася, як змогла.

— Я… -  почала вона і замовкла. Горло здавило. 

Вона нахилилась ближче, щоб говорити тихо, тільки йому.

— Я втомилася, Мироне.  

Пальці стиснулися на його руці сильніше. Вона відчула, як дрібно тремтить її власна долоня. Ненавиділа це, але зараз не могла зупинити все що з нею відбувалося. 

— Я реально втомилася бути зібраною. Втомилася рахувати кроки. Втомилася тримати обличчя. Я ж повірила в нас.

Слова вирвалися різко, без краси. Карина ковтнула і додала вже майже пошепки: 

— Мені страшно, Мироне, чуєш. 

Вона не заплакала одразу. Вона просто дивилася на нього так, ніби могла витягнути його назад поглядом.

— Ти казав, що повернешся. Пам’ятаєш? Ти ж мені казав, що у нас буде потім!

Вона усміхнулася на секунду - криво, болісно.

— Я навіть повірила в це «потім». Уявляєш?

Карина провела великим пальцем по його кісточках. Повільно. Наче вчилася не панікувати. Наче ця дія могла тримати реальність на місці.

— Я не прошу багато, - прошепотіла вона. - Я прошу тебе… просто не зникати.

Пауза.

Монітор пискнув рівно, спокійно. І це було найжорстокіше - світ поводився так, ніби нічого не сталося.

Карина нахилилась і торкнулася губами його пальців. Один короткий дотик. Як клятва.

— Я тут, - сказала вона. - Я нікуди не піду. Чуєш?

Вона ще секунду тримала його руку, а потім відпустила - ніби це коштувало їй сили.

Випрямилась. Витерла щоку з люттю, швидко.

— Тільки давай без твоїх фокусів, - прошепотіла вона вже на виході. - Мені їх вистачило. Домовилися?

І вийшла з палати не озираючись.