36

Тіло під контроль.

Сьогодні Карина робила більше фізичних вправ ніж раніше.

Реабілітолог розписав і скинув навантаження, і тепер у неї була проста задача: якщо вже дозволили - значить, треба брати максимум. Вона розминалася на килимку біля вікна,  рахувала під дихання, тримала темп. Тіло мало згадати, що воно не лише про біль і втечу.

Ліва рука ще боліла. Уже без шини - тільки еластичний бандаж і туга пов’язка на долоні. 

Ольга була поруч у ті моменти, коли Мирона не було. Їжа, вода, вихід, маршрут, час - все під контролем. Спокійна завжди. Карині інколи навіть приходило на думку просте: колись у неї була Ганна Михайлівна - тиша і чай, а тепер у неї Ольга - тиша і порядок.

— Скільки кіл? - спитала Ольга, коли Карина закінчила біг.

— Недостатньо, - коротко відповіла Карина.

Ольга глянула на її дихання, на бандаж, на шрам.

— Болить?

— Ні. Нагадує.

Ольга кивнула.

— Добре. Поки нагадує - ти не забудеш.

Карина пирхнула.

— Я і так не забуду. У мене пам’ять тепер як у прокурора. Дати, запахи, прізвища.

— Ти б здивувалася, скільки людей забувають, коли їм стає страшно, - тихо сказала Ольга.

Карина промовчала. Вона вже бачила, як «забувають».

Про вагітність вона намагалася не думати , це був факт, від якого не втечеш. Тіло перебудовувалось, нерви ставали тоншими, запахи - нав’язливішими. Вона вже читала про це статті і злилася на себе за цю читанину. Але всередині росло щось тепле й вперте. І воно було тільки її.

Мирону вона не сказала. Вона просто не хотіла давати ворогам ще одну кнопку. А Мирон - така людина, на якій кнопки працюють. Навіть якщо він робить вигляд, що не працюють. Але сказати доведеться.

Того вечора Мирон прийшов без попередження. Як завжди.

Карина ще не встигла переодягтись після тренування - волосся вологе, шкіра гаряча. Він став у дверях, подивився на неї  і очі в нього на секунду потеплішали.

— Потренувалась? - спитав.

— Ти питаєш, щоб похвалити, чи щоб контролювати? - Карина підняла брову. Її жорсткість уже не була позою. Вона просто стала її тілом.

— Щоб знати, - відповів він. - Після тренування ти голодна і зла. Це корисна інформація.

Карина коротко засміялась.

— Розкіш. Мене аналізує чоловік, з яким я сплю.

Мирон підійшов ближче і поклав долоню на її талію, щоб вона відчула, що він тут.

— Ольга де? - спитав.

— Вийшла по справах і скоро повернеться, - відповіла Карина. - Щоб ти не думав, що я тут без нагляду.

— Я не думаю. Я знаю, - сказав він і нахилився.

Карина хотіла сказати щось колюче, але він швидко поцілував її.