Інтерлюдія перша. Шосте полювання.

ІНТЕРЛЮДІЯ ПЕРША.
ШОСТЕ ПОЛЮВАННЯ.
Цього разу морлок був дещо нетиповий.
Можливо, я знаю й не всіх потвор, що приходять з Першого рівня (це лише моє шосте полювання), але навіть мого небагатого досвіду та знань, отриманих від Вчителя, було достатньо, щоб зрозуміти...
Я маю справу з чимось аномальним.
Аура морлрка мала дивний бузковий колір і сяяла так, що аж засліплювала.
Прикривши очі, щоб вберегти її від цього блиску, я обережно задіяв закляття Доторку і ледь не отримав потужного магічного удару.
Отакої!
Нічого собі зустріч!
Та це ж дворівневий!
Істота з Другого рівню Підземного світу.
Раніше мені доводилося про таких лише чути.
Особистих зустрічей не було.
На щастя.
Для мене.
І хоча за мірками Мисливців я вважався вже досить досвідченим воїном-магом, пам'ятаєте, я вже згадував, що це моє шосте полювання; звісно не рівень суперпрофі, але ж і не зелений новачок. Втім, мати справу з дворівневим мені було ще зарано.
Навіть мій Учитель, хай душа його знайде бажане в Країні Останнього Полювання, навряд чи наважився б сам-один вступити в  бій з таким суперником.
Потрібна допомога.
Терміново.
Мій дух на якусь мить залишив тіло  (надовго залишати його небезпечно: морлок поруч) та через Тонкий світ спробував з'ясувати, хто з братів або сестер-мисливців є неподалік.
Так.
Троє.
Василя викреслюємо одразу.
Він зараз не в формі.
Минулотижнева зустріч з морлоком коштувала йому вісімдесяти відсотків магічних сил та двох життів.
На відновлення потрібен щонайменьше місяць.
І хоча Василь, незважаючи на свій жалюгідний стан, звісно, прийшов би мені на допомогу, але турбувати його зараз не слід.
В нього і так залишилося лише чотири життя.
Нехай відпочиває та набирається сил.
Хто наступний?
Сармат.
Де ти, друже?
Озвися!
От дідько!
Сармат і сам нині майже в халепі.
У підвалі на Шевченка мій бойовий побратим зараз намагається упокоїти одразу двох морлоків.
І хоча одна з потвор ще майже дитинча, але Сармату зараз точно не до моїх проблем.
Свої б розхлібати.
І залишається у нас...
Залишається Багіра.
Стоп!
Не гарячкуй!
Звісно мої стосунки з чорною мов ніч, гарячою мов лава воїтелькою залишали бажати кращого, але особисте життя це одне, а справа геть інше.
Так визнаю.
Був неправий.
Не треба було задивлятися на ту білявку з Шулявської.
Особливо знаючи схильність Багіри до ревнощів.
Сам спровокував-сам отримав.
Добре хоч око встиг захистити.
Коли Багіра по-справжньому не в гуморі, краще просто тікати.
Я серйозно.
Навіть мій Учитель, нехай душа його знайде бажане в Країні Останнього Полювання, трішки її побоювався.
Й поза спиною називав пекельною сукою.
Сказати їй таке у вічі не наважився б навіть він.
Сука – це найсмертельніша образа що до жінки-воїна.
Згодом ви зрозумієте чому.
То що ж робити?
Кликати?
Не кликати?
Дочекатися, доки Сармат закінчить зі своїми морлоками?
Але чи є час чекати?
Потвора майже вибралася на поверхню.
Вже навіть звичайним слухом, без застовання магії, чути її шарудіння.
Стоп!
Що це?
Аура морлока яскраво спалахує.
Смоктун Снів!
Ой, лишенько!
Дорозмірковувався, довагався.
Ідіот!
Телепень!
Собачий корм!
Бачив же, що це другорівневий.
З самого початку бачив!
Міг би й здогадатися.
Вчитель згадував про таких.
З відразою та страхом.
Справа в тому, що Смоктуни Снів не зовсім типові морлоки. 
Точніше геть не типові.
Якщо морлоки з Першого підземного рівня живляться енергією дорослих людей, послаблюючи їх ауру та життєвий тонус, що небезпечно, але не смертельно (наші брати лікарі знають, як з цим впоратися, за допомогою звукових вібрацій), то Смоктун Снів це  створіння з більш глибоких пластів Підземелля, і харчується він енергією дітлахів, які в цей час сплять.
І тому геть беззахістні проти цієї істоти.
Якщо Смоктун відбере в сплячох дитини більше п'ятдесяти відсотків її сил - дитина неодмінно помре.
Лікування не існує.
Жод-но-го!
А в багатоповерхівці, яку я охороняю, таких потенційних жертв Смоктуна семеро.
Отже.
Часу на роздуми нема!
Підмога не встигне.
В мене залишилося лише чотирі життя, але якщо треба, задля безпеки малюків, я віддам їх усі.
До бою!
І хай допоможе мені дух мого Вчителя!
Йду на ви!
Герць...
***
-Ну й дісталося вашому котику,- ветеринар закінчив обробляти глибоку рану на задній лапі великого пухнастого перса й важко зітхнув.
-Цієї весни коти неначе показилися. Ваш Мурзик вже мій сьомий пацієнт за сьогодні.
Й рани якісь дивні. Зовсім не схожі на ті, які коти завдають один одному під час березневих бійок. Та й кішки серед постраждалих є. Зранку приносили одну. Ледь жива. Багірою кличуть.
-Може пацюки, - висловила припущення господиня Мурзика, дивлячись на свого улюбленця, якій лежав на лікарняному столі, увесь перемотаний бинтами й важко дихав.
-Мо' й пацюки, - ветеринар, стоячи біля рукомийника, стиснув плечима. - Але, я так не думаю. Занадто вже глибокі подряпини. У звичайних пацюків таких довгих пазурів не буває. Та й загоюються ці рани надто важко. Наче хто наврочив.
-То може, то якісь магічні пацюки-чаклуни з  ду-уже довгими пазурами? - жінка посміхнулася, спробувала пожартувати, але сумниий погляд Мурзика звів жарт на нівець. 
Та й ветеринар його не підтримав.
-Тричі на день давайте пігулки, як я вас учив. Багато води. Хворий її потребує. У четвер на перев'язку. Усього найкращого.
***
Багира встигла.
Майже в останню хвилину, але встигла.
Вона завжди була швидкою.
І коли Смоктун вже готувався святкувати перемогу, загнавши мене в найтемніший куток підвалу і сконцентрувавшись перед останнім магічним ударом, за його спиною пролунав войовничий нявкіт, і моя, чорна мов ніч, та гаряча мов лава подруга стрибнула на нього.
Пацюк-чаклун заревів (знала б моя господиня, наскільки її жарт виявився близьким до істини), покотився долівкою, і вся та енергія , яку він зібрав, щоб добити мене, виплеснулась на Багіру.
Як вона вижила, я й досі не розумію.
Можливо у кішок більше життів, ніж у нас, котів.
Не дев'ять, це точно.
Присягаю, коли оклигаю, жодна білявка з Шулявської, як би  вона не мотиляла своїм привабливим хвостиком...
Втім, все це другорядне.
Перемелеться – мука буде.
Головне – діти живі та здорові.
Сплять у своїх ліжечках, навіть не підозрюючи, від якої небезпеки були позбавлені сьогодні вночі.
Спіть спокійно. 
Ваш сон під надійною охороною.
Ми, коти та кішки Нічної Мисливської Варти, гарантуємо це.
І вдалого полювання вам, мої брати по крові.
Чергового вдалого полювання.