Життя відьомське. Розділ перший.

Життя відьомське. Розділ перший.
Ангаадх нудьгував.
І це була не просто нудьга.
Це було страхіття!
Навіть проблеми з блошицями здавалися тепер сину Бурятії не вартими уваги.
Кусають то й кусають, біс з ними.
А от нудьга...
Собаче життя перетворилося на людський жах.
Бо, незважаючи на те, що Ангаадх вже другий рік жив у собачому тілі, в глибинах своєї душі та свідомості він і досі залишався людиною.
А кожна людина потребує двох речей:
а) спілкування з іншими людьми;
б) інтелектуальної поживи для мозку.
З першим було ще більш-меньш.
Не критично.
Його новий господар, пан Коваль , знаючи про минуле Сірка-Бутухасова, намагався ставитися до нього не так, як до звичайного собацюри.
Вигулював частіше, годував ситніше. Навіть улюблену ковбасу шамана "Київську молочну" час від часу купував. Хоча й коштувала вона не дешево.
Знов же таки, телевізор дозволяв дивитися скільки заманеться.
Навіть декілька разів намагався переконати свою кохану Оленьку, повернути шаману людську подобу.
Марно.
Та про це й чути не хотіла.
Заявила категоричне ні, пояснивши, що Ангаадх ще не відбув у повній мірі своє покарання, термін якого вона не розголошувала.
Чи мо' й сама не знала.
Інколи відмацьки чари мають непередбачуванні наслідки.
Звісно, в такому випадку відьма, як правило, звертажться до більш обізнанної сестри з ремесла, можливо, навіть до матриархині, але...
Ользі, схоже, було на долю шамана наплювати й розтерти.
Що ж, егоїстична відьма завжди залишається егоїстичною відьмою.
Навіть коли вона закохана, як кицька.
А про ставлення шамана до представників родини котових ви вже знаєте.
Добре що хоч не знущалася над своєю жертвою, а лише ігнорувала її.
І за це спасибі.
Спілкування з нею Ангаадх не потребував.
Вистачало доброго ставлення господаря.
А от з інтелектуальними розвагами справа складалася набагато гірше.
Телевизійного продукту мозок колишнього філософа не перетравлював.
Вза-га-лі!
Ангаадх щиро не розумів, що люди можуть знаходити привабливого в сімейних мелодрамах, дурних кулінарних шоу й танцях, піснях та скандалах з зірками..
Філософський склад розуму вимагав більш поживної інтелектуальної їжі.
Але навчитися читати, перебуваючи у тваринному тілі, Ангаадх так і не зміг.
Схоже, мозок пса не був пристосований для таких складних завдань.
Шаман спочатку засмутився.
Потім розлютився.
І врешті-решт розшматував на клаптя "Афоризми життєвої мудрості" Шопенгауера, єдину більш- менш розумну книжку, яку знайшов у квартирі.
За цей вчинок йому ще довго було соромно.
Не перед відьмою.
Перед покійним німецьким філософом.
Тим паче, що саме по Шопенгауеру він свого часу писав дипломну роботу.
Поступово самоїдство він цього відверто тваринного вчинку та інтелектуальна нудьга почали трансформуватися у ненавість, яка все більше хлюпотіла в надрах його собачо-людської натури.
Я думаю, ви вже здогадалися, на кого було націлено списа цієї ненависті.
Втім, здається відьма цього навіть не помічала.
Чи то почуття закоханності притамувало її магічні здібності.
Чи мо' їй просто було байдуже.
Можливо, бісове створіння не сприймало шамана як серйозного супротивника.
І це було помилкою з її боку.
Ангаадх не був настільки безпорадним воїном магічних битв, як їй  могло здатися.
Те, що він не встиг вчинити справжнього опору під час її відмацької атаки, було скоріш випадковістю, а не проявом слабкості.
Ангаадх не чекав, що події розгорнуться з такою швидкістю.
От і опинився в тілі пса, не встигши й оком кліпнути.
Що ж.
Наступного разу він підготується ретельніше.
І тоді, відьмо, начувайся! 
Передчуття помсти зігрівало душу й робило нудьгу меньш страшною. 
Втім, Ангаадх не тільки чекав слушної миті.
Магічні сили, які, здавалося, він геть утратив під час трансформації, поступово поверталися до нього.
Шаман обережно почав здійснювати короткі подорожі в астрал, підшукуючи там імовірних союзників для майбутнього реваншу.
Через деякий час йому пощастило.
Втім, для того щоб читач зрозумів, хто й чому зголосився допомогти йому у боротьбі з відьмою, нам доведеться відійти трохи вбік, від головного русла нашої оповіді, та познайомится з тією стороною життя неньки-України, про яку майже ніхто нічого не знає.
Наприклад, ви коли небудь чули про Нічних Мисливців?
Ні?
Тоді слухайте...