Глава 17

Глава 17

Михайло шумно випустив повітря, пальці зводило судомою від бажання доторкнутись до золотавого шовку її шкіри. Він вже знав її запах, знав смак соковитих губ, і від того, стримуватись було все важче і важче. Тим більше, коли дівчина наполягала.

 Джейн припіднялась на ліжку, взявшись за бант паска, але Яновський перехопив її руки. Від дотику до оголеної шкіри обох наче прошило голками. Джейн охнула, і знову підвела очі до Михайла.

- Я сам, - впевнено сказав він, і потягнув заявку на пеньюарі. – Ти навіть не уявляєш, яке це задоволення.

Його голос лихоманкою пройшовся по її хребту, і Джейн кивнула, віддаючись на його ласку.

Пасок піддався, легко ковзнув, і в тонкому просвіті стало видно смужку смаглявої шкіри, і напівкулі грудей. Тверді горошини сосків просвічували через тканину, але Михайло не поспішав їх оголяти. Навпаки, потягнув мереживо, воно ковзнуло зачіпаючи ніжну шкіру, і Джейн охнула від того, як по новому відчувався такий звичний дотик. Всі її відчуття і так загострились до межі.

Під мереживо ковзнули гарячі пальці, провели по шкірі, окреслюючи ключицю і залишаючи по собі палаючі сліди. На дотик шкіра у Джейн була ніжною, як пелюстки квітів. Михайло провів долонею по її плечі, звільняючи нарешті його від тканини. І притягнув Джейн до себе одним різким рухом. Розвернув спиною до своїх грудей, і почав неквапливо вкривати поцілунками шию  і оголене плече. Поцілунки жалили осами і клеймили розпеченим залізом. І це були найсолодші поцілунки в її житті.

Джейн нервувала. Але ті ніжні поцілунки, так не схожі на всі попередні випади і натиски Яновського збивали її з пантелику. Вона його  не бачила. Тільки відчувала спиною близькість тіла, відчувала як ковзають його губи по чутливих місцинках за вушком, біля основи шиї, як огладжують гаряч пальці її плечі і руки. Всі волосинки на її тілі стали дибки, все тіло стиснулось, як пружина в очікуванні продовження.

Нарешті, через кілька довгих митей очікування чоловічі долоні накрили її груди. Джейн вигнулась на зустріч рукам, відчуваючи жар в усьому тілі. Саме так, вона горіла. А вмілі пальці перебирали її соски, зминали груди, і потік м’яких поцілунків не закінчувався. І це при тому, що сама вона ані бачити, ані торкнутись Михайла не могла. У неї занили губи від бажання віддавати ласку. І одночасно низ живота налився теплом, пожежа в її тілі розгоралась, немов голодне полум’я накинулось на суху траву.

Джейн не зрозуміла, в який момент її халат опинився окремо від тіла. Її спина відчувала гарячі Михайлові груди. І Джейн не залишалось нічого іншого, як притиснутись тісніше, вивернути голову в пошуках його губ. Нарешті Яновський дозволив дівчині це зробити – розвернутись до нього, і самій накинутись з поцілунком. Він підхопив ініціативу, заволодів її губами, язиком, цілуючи впевнено і пристрасно. Прикурюючи губи, проникаючи язиком в глиб, ласкаючи і  досліджуючи шовковисті глибини.

Руки ж в цю мит перемістились далі, з грудей на стегна. Джейн чула довгий стогін, але не розуміла з чиїх грудей він вирвався. Її страх відступив, розтанув, як мед в окропі, залишилось тільки чисте бажання відчувати все до кінця. З усіх боків Джейн оточувала палаюча насолода, вона лилась з звідусіль, із його губ,  з його рук, з того як вони торкались один одного і притискались тілами.

Михайлові руки нарешті досягли оголених сідниць. Він стиснув їх, зім’яв, потім ніби схаменувся, став ніжнішим. Забрався пальцями між ніг, і Джейн безстидно розставила стегна, пам’ятаючи, що її чекає тільки насолода.

Смак і запах Яновського п’янив її, голова йшла обертом, щоки палали, дихання збилось, і кожен новий дотик Михайлових пальців здіймав її на нову висоту. А кожен поцілунок відзивався чудовою солодкою струною внизу живота, пульсацією між ніг, бажанням чогось більшого.

Навколо них палала чуттєва буря, а Джейн стала її епіцентром.

Михайло стиснув пальцями чутливу горошинку, яка сховалась в теплих і вологих складочках, і дівчину пронизав чуттєвий спалах насолоди.

- Не зупиняйся, - молилась вона, чудово знаючи що зараз настане за його рухами.

Але Михайло не послухався. Його руки забрали геть від тіла, він щось зробив, Джейн не зрозуміла що, але ось вона сиділа, а вже за мить, світ обернувся навколо неї, і вона розпласталась на простирадлах, безвольна і безпорадна, вся у його чоловічій владі. Михайло нависав над нею, загрожуючи роздавити своїм тілом, а Джейн притихла в очікуванні. Раптово знову охопила нервозність.

- Ти сказала – все, - нагадав їй чоловік. І Джейн впевнено кивнула.

Михайло вдоволено посміхнувся, він не розумів як йому вдається тримати себе в руках. Але поспішати з Джейн йому не хотілось. Він навмисно відтягував момент, розтягував по краплинах своє задоволення.

Він обережно розвів стегна Джейн в сторони. Провів долонею по м’якому волоссі. Вона завмерла в очікуванні. Про що зараз думає? Але про щоб вона не думала, Михайло не виправдав її напружених очікувань.

Джейн здивовано побачила, як опускається темна голова до її тіла, але не до губ, і не до грудей, і…ооо.. не до живота! Що він робить? Михайлові пальці огладжували її складочки, проникали в середину, змушуючи знову відволікатись від думок, закривати очі і стогнати, від задоволення. А потім її розпеченої плоті торкнувся язик.  І це одночасно з пальцем, який описував маленькі кола і вісімки навколо входу в її тіло. Язик повторив рухи пальців, і Джейн захлеснулась стоном, гаряча хвиля насолоди розлилась по всьому тілу, і стегна охопило тремтіння.

Божевілля якесь! Хіба так можна? Хіба так роблять? Думки з’являлись і зникали, танучи у задоволенні, яке наростало, і Джейн відчувала, ще мить, і вона буде на вершині, ще один рух, ще один… і це сталось.

Михайло відчув як стискається її плоть, і здригається під його пальцями, як обм’якає напружене тіло. І ривком повернуся до п’янких губ, щоб випити стогін її задоволення, яке відчував майже як своє.