13

Як її не втішали й не уламували, нікому не вдалося умовити її злізти вниз. Вона боялася, що впаде і розіб'ється. Тому довелося тягти здоровенну драбину. Учитель фізкультури Антон Макаревич, на прізвисько Арнольд, допомагав дівчинці злазити по драбині. Троє інших вчителів фізкультури тримали в цей час саму драбину, яка від такого навантаження, що перевищує норми її експлуатації, жалібно тріщала. Коли до матраца  залишалося всього метр, залізна драбина не витримала і тріснула. Арнольд з гуркотом впав вниз. А зверху на нього з криком впала дівчинка. Діанці й цього разу пощастило. Вона не отримала жодної подряпини або удару. А ось бідному вчителю фізкультури пощастило менше. Він з переломом трьох ребер, з забоєм шиї і травмою голови потрапив до лікарні. На цьому і закінчилося свято здоров'я в школі № 7. Гості роз'їхалися, школярі розійшлися по домівках. Однак уже через день прийшов наказ від Міністерства Охорони Здоров'я. У ньому йшлося про те, що учениця тоді ще 5-Б класу Діана Сорока може відвідувати уроки фізичної культури, але робити тільки ті вправи, які не є небезпечними ні для її здоров'я, ні для здоров'я її вчителів, ні для цілості й схоронності спортивного інвентарю. По суті, їй дозволялося тільки робити прості вправи для розминки і біг, але вже без перешкод і всіляких перепон.

- Діано, нам треба з тобою поговорити, - звернулася Оля до знаменитості сьомої школи.

- Про що? - запитала дівчинка, витягнувши бутерброд з рюкзака. - Зголодніла, аж в животі бурчить. Чуєте? – спитала вона дівчат, коли її живіт голосно повідомив усіх присутніх про той факт, що його не задовольняли чимось смачненьким уже більше, як пів години, тобто практично весь урок. - Ненавиджу фізкультуру! – розлючено буркнула дівчинка, пригадавши вчителя фізичного виховання. - Арнольд не дозволяє мені виходити під час уроку, аби я могла що-небудь закинути собі у рота. Ледве з голоду не здохла, поки стрибала, як дурна по спортзалу! І чому вважають цей предмет настільки корисним для здоров’я дітей? Якщо він мені шкідливий, то й іншим також, мабуть. Я от вважаю, що піддавати дітей таким страшним тортурам, як біг, стрибки в висоту і всілякі вправи – це протизаконно і не гуманно!

- Діано, ти ж в курсі всіх шкільних пліток, - різко перебила Вероніка Сороку, нагадавши їй про їх з Олею існування, а то слухати про бутерброди у неї уже не було сили. Позаяк її шлунок став вимагати аби його нагодували, або хоча б щось малесеньке, проте їстівне, туди закинули. - Ти не знаєш, чи були якісь розбіжності між Максимом Станіславовичем і новою викладачкою англійської мови, Ксенією Борисівною? Може, вони сварилися?

- Розповім, але тільки за обід, - заявила та. - За рогом школи є пристойна кафешка. Там відмінно готують!

- Діано, а ти в курсі, що це вимагання! - обурилася Стасинська.

- Ти хоч знаєш, скільки коштує обід в цій забігайлівці?! - підтримала подругу Невська.

- Не хочете, як хочете! - знизала плечима Діана, ставши з лави.

- Ну, гаразд, - погодилася Оля. - У мене є трохи зайвих гривнів. Збирала на новий м'яч. Буде тобі обід! Розповідай.

- Не зараз, після уроків, - зажадала Сорока. - І замовляю я, а не ви. Ви тільки платите. До речі, я багато їм.

- Ніби ми не помітили! - уїдливо мовила Оля, вказуючи на бутерброд в руці дівчинки розміром з цілий батон.

- Тоді по руках? - запитала Діана.

- Добре, - погодилися подруги.

*************************************************************************************************************************

У кафе дівчатка зустріли Катю. Вона була з Едиком. Вони їли морозиво зі збитими вершками і полите шоколадом. Едик щось веселеньке розповідав дівчині, від чого та сміялася. Помітивши однокласниць, Мирний запросив їх сісти за столик.

- Ні, дякую, Едику, - подякувала Стасинська. - У нас серйозна розмова з Сорокою.

- Шкода, - якось відразу спохмурнів хлопець.

Трійкіна не сказала подругам і слова, як вона робила це з моменту їх сварки. А Оля і Вероніка послідували її прикладу. Тому вони мовчки зайняли столик в найдальшому кутку кафе трохи далі від Каті й Едика.

- Ну, давай, розповідай, - поквапила Діану Оля.

- Почекай, не поспішай, - спокійно сказала Сорока. - Дай спочатку замовити обід.

До дівчат підійшла офіціантка. Вона виглядала дуже вульгарно. Занадто розфарбоване обличчя, занадто коротка спідниця, занадто довгі шпильки замість взуття, занадто глибокий виріз кофтинки. І на довершення до всього цього вона жувала жувальну гумку, як корова.

- Принесіть, картоплю-фрі з соковитою свинячою відбивною, салатик, ось цей, - Діана вказала офіціантці пальцем в меню, - той, що з курятинкою. Ще молочний коктейль і найбільший десерт, який тільки у вас є.

Офіціантка швиденько записувала замовлення дівчинки. Закінчивши писати, вона глянула по черзі то на Олю, то на Вероніку, чекаючи їх замовлення.

- Діана, ти в курсі, що у тебе апетит більше мого гаманця, - заявила Невська.

- А! - вигукнула Діана. - Ледь не забула! Все це по три порції, - додала вона офіціантці.

Працівниця кафе пішла.