20

Результати тесту довелося чекати більше години. Уже було близько дванадцятої ночі. Тато Невської давно вже спав. Тому щоб не заснути, Олі довелося дивитися спортивні перегони, адже їх телевізор показував тільки чотири канали. На першому показували еротику, на другому - політику, а на третьому вже нічого не показували в цей час доби. Через це вона й дивилася спорт, адже вона з ним була на «ти».

Тільки о пів на першу прийшли результати тесту на рівень гламуру . Оля весело стала читати:

- Можливо, з тебе вийде гламурна чіка .... – Серце дівчинки заграло хвалебний гімн Всевишньому від щастя. - А я думала, що все вже втрачено.

Вона протерла злиплі очі, позіхнула і продовжила читати:

- … але не в цьому житті!

Невська відразу спохмурніла. Її серце грало тепер похоронний марш.

- Я так і знала, - важко зітхнула вона. - Детальніше: ти - звичайна сіра мишка! Потрібно дбати про свою зовнішність! Інакше ні якого результату не буде! Хоча якщо сильно постаратися і вчасно вжити заходів - колись ти станеш гламурною штучкою!

Дівчинка подивилася на рахунок мобільного і її очі полізли на лоб.

- Та вони обібрали мене, як липку! - обурилася дівчинка. - Обвели мене, як останнього лоха! Так тобі й треба, дуро ти така! - обізвала вона сама себе. – Як можна на таке вестися?! Це ж звичайнісінький лохотрон! Тато говорив мені, щоб я не дзвонила на всілякі там номера, що рекламують різні послуги. Але я його не послухалася. Ідіотка! Думала, що він нічого в цьому не тямить. Вважала себе найрозумнішою?! Тупоголова!

***

Вже третій тиждень, як затримали Максима Станіславовича. Поки поліція з'ясовувала обставини злочину, сьома школа залишалася без директора. Його обов'язки тимчасово виконував завуч Олексій Михайлович. Хоча він і виконував свою роботу на відмінно, але і всім викладачам і школярам не вистачало їх рідного директора. Адже його всі любили. Він завжди посміхався і ввічливо вітався з усіма, навіть з мало знайомими учнями. Його ніхто не пам'ятав сердитим або сумним. Він міг втішити і розвеселити будь-кого.

На уроці англійської мови учні писали диктант. Ксенія Борисівна виявилася милою і приємною вчителькою. Вона закривала очі на те, що учні давали один одному списувати або перешіптувалися. Всі учні стали вважати нову викладачку рідною. І у кожного на обличчі сяяла усмішка, адже тільки кілька учнів вивчили слова. Їм було не до англійської. На дворі адже було тепло, дощі припинилися. У таку погоду хотілося тільки грати і бігати на вулиці. Нікому не хотілося сидіти вдома і зубрити незрозумілі іноземні слова. Тому весь клас був щасливий, що у них така добра і тямуща викладачка англійської мови.

- Спасибі тобі, Нікусю, що дала мені списати, - подякувала Трійкіна Стасинській на перерві. - Я ж нічого не вивчила.

- Завжди рада допомогти людині, що потребує моєї допомоги, - відповіла та, лагідно посміхнувшись.

- Пробач мене, що я з тобою не розмовляла. Мир?! - Катя простягнула подрузі руку.

- Мир, - посміхнулася Вероніка, послідувавши прикладу однокласниці.

Дівчатка потиснули один одному руки, і пішли разом додому. Катя вирішила помиритися навіть і з Олею, проте та  після уроків кудись швидко зникла, тому і примирення з нею було відкладеним до кращого часу.

Стасинська запросила Трійкіну на обід до себе додому. Ізольди сьогодні не було. У неї було важливе замовлення в ресторані. Але вона залишила смажене філе лосося в холодильнику. Так що розігрівши страву в мікрохвильовій, дівчата смачно і ситно пообідали. Потім Вероніка посвятила подругу в справу, яку вони розслідували з Олею. Вона їй розповіла їх телефонний пароль, таємне місце їх зустрічей і все, що їм вдалося дізнатися за останній час.

- А як ви назвали свій детективний клуб? - запитала Катя.

- Ніяк, - відповіла Вероніка. - А що хіба треба було?

- Звичайно. Адже всі відомі детективи мали ім'я, по якому їх впізнавали. Наприклад, Мегре, Шерлок Холмс, міс Марпл, Еркюль Пуаро, Агата Крісті ... Коломбо.

- Агата Крісті була письменницею, - виправила Стасинська подругу. - Вона писала детективи. А ось комісар Мегре і був одним із відомих персонажів її книг. І ти знаєш, хто такий Коломбо? – На обличчі дівчинки було написане здивування. Вона не очікувала такого від її подружки, вважаючи ту неначитаною дурочкою.

- Звичайно. Як можна не знати, хто такий Коломбо. Тільки повні дури думають, що Коломбо – це Колумбія. А ще я обожнюю дивитися серіал із лейтенантом Коломбо. Він такий прикольний мужик. Як він одягається! Він завжди носить свій старий пошарпаний плащ. І ніколи не розчісується. І ця його сигара в руці. Мені іноді здається, що він із нею навіть спить в ліжку.

- Так-так. А які у нього туфлі - страшні! А ще цікаво спостерігати, як він дістає підозрюваних!

За такою приємною розмовою час пробіг дуже швидко. Рівно о четвертій дівчата зібралися в школу, щоб поговорити з прибиральницею Зінов’євою. Зінаїда в цей час мила підлогу в одному з кабінетів на третьому поверсі.

- Боже вам помагай, Зінаїдо Львівна, - привіталися дівчата з жінкою.