І сонце вдарило у очі, і тепло стало на душі.

Все складалося як і планувалося. Подзвонивши Нікі, Артем домовився про зустріч на пляжі Ланжерон, поїсти морозива та полюбуватися морем. Він з нетерпінням чекав як зустріне її, розкине свої пастки, зачарує солодкими байками, та не встигне Ніка озирнутися, як буде уже в обіймах цілуватися з ним, на пірсі, під сяйвом місяця.

На відміну від звичайних своїх днів, Артем йшов швидко, та дещо наспівуючи. Сам того не помічаючи, з його обличчя не сходила посмішка. Проскочивши між будинками та готелями, скоротивши шлях спустившись по пагорбу, через зарослі, по натоптаній стежці, нарешті побачив її.

• - привіт, давно ти прийшла, я ніби раніше ніж домовилися?
• - так, я з другом гуляла.
• - з другом? - Артем напрягся.
• - Тьома?!  - знайомий голос змусив Артема озирнутися, яке було його здивування побачити Єгора.
• - Єгор?!.
• - о, так ви знайомі? - обидва хлопці, з натягнутими посмішками потисли руки.
• - значить дядькові допомагаєш?
• - я бачу ти теж не сильно зайнятий.
• - це ж треба який збіг, виходить ви друзі, і я з вами обома, вчора тільки познайомилася! Коли ти Артем пішов, я вже збиралася йти, як зустріла Єгора , слово за слово, і ось ми втрьох, хіба це не чудово!
• - прекрасно! - пробурмотів Артем.
• - краще і не вигадаєш - пробурмотів Єгор.
• - можна тебе на пару слів - Артем схопив Єгора за руку, та відвів в сторону - і так, мій старий, колишній друже, як ти міг почути від моєї дівчини, я був перший кого вона зустріла, а значить, тобі час іти додому.
• - наскільки я зрозумів, із вуст своєї коханої, вона не говорила про те що в неї уже хтось є, а значить, я би попросив тебе легесенько зійти з моєї дороги, та не заважати нашому коханню.
• - про що ви тут воркуєте - Ніка втрутилась.
• - та Тьома говорив, що йому дядькові треба допомогти.
• - я ж казав, що дядько почекає, робота не термінова, а от Єгор мабуть забув про своїх подруг, з якими вчора познайомився.
• - то лише туристки, попросили їх фотографувати, нічого такого кримінального.
• - та годі вам, між вами страшна напруга, ходімо краще морозива купимо, та на море подивимося.

Купивши морозиво, троє всілися на причалі, по центру сіла Ніка.

• - а ти Ніка на кого тут вчишся?
• - а вона вчиться на зубного лікаря - встиг відповісти раніше за Ніку Єгор - а хіба ти не знав, бо Ніка вчора мені сказала - лукава посмішка не сходила з обличчя Єгора.
• - так на зубного, взагалі мені батьки сказали поступити саме сюди, хоча я спершу не хотіла, але тепер гадаю що це правильний вибір.
• - у тебе до речі гарна посмішка, зачаровує погляд - Артем дивився їй в очі, не зводячи свого погляду.
• - а от тобі не завадило б завітати до дантиста - втрутився Єгор - нижній ряд кривуватий, як ти гадаєш Ніка, с професійної точки зору.
• - не те щоб криві, але звичайно можна відкоригувати, брекети могли б допомогти. - Артем пропустив цей удар, та здаватися не збирався.
• - Ніка, як ти відносишся до того, що чоловіки роблять укладку волосся?
• - ну взагалі це право кожного, але я все ж вважаю що чоловік має бути чоловіком.
• - бо Єгор фанат укладки, так друже мій - Єгор почервонів, Ніка ж посміхнулася.
• - ні ну якщо трішки, то нічого, я от наприклад навіть і не помічала, хоча тепер бачу трішки є.
• - ну в мене хоч є волосся а не лужайка як у деяких.
• - зате я мужик, а не баба.
• - мужик романтик, такий собі мужик - вони обидва настільки завелися що майже бадалися лобами затиснувши Ніку між собою.
• - хлопці хлопці, заспокойтеся, ви мене зараз задавите - Ніка розборонила двох драчунів - а взагалі хлопці, я хочу познайомити вас зі своїм коханим.
• - Коханим!? - в один голос мовили хлопці.
• - так коханим, он він іде до нас - підійшов хлопець в окулярах, з чорним рюкзаком, та в клітчатій футболці з комірцем.
• - знайомтеся це Динис - Денис потягнув до них свою тонку долоню.
• - Артем.
• - Єгор - потиснувши одне одному руки, Ніка запропонувала прогулятися по набережній.
• - ви знаєте, мені мабуть все ж час іти, дядькові треба допомогти - Артем підвівся на ноги та зібрався йти.
• - та і я згадав, що в мене справи - підвівся і Єгор. Разом махаючи на прощання вони розійшлись в різні сторони.

Наступного ранку Артем, як завжди прокинувся, увімкнув System of a down, умився, обтерся туалетною водою, заварив еспресо, з ним же і вийшов на балкон.

• - досить уже свою гидоту пити, вилізай зі своєї буди та ходімо гуляти - знизу на всю вулицю закричав Єгор.
• - так звичайно - Артем посміхнувся, зробив глибокий ковток, та вилив каву через балкон прямо на голову Єгора.
• - ти дурень чи що, лише спустися я тобі розповім - на що той, лише гучніше засміявся.

КІНЕЦЬ.