-ти голодний ?-швидко переводжу тему .
-так ,я голодний вже місяць ,-каже цей нестерпний чоловік і дивиться потемнілими очима ,а мене заливає фарба .Я не пам'ятаю коли я так багато червоніла ,ніби вже давно і не підліток ,але все ж .
- у мене є картопля запечена з овочами.Будеш?-кажу,шукаючи вазу для квітів і відчуваю пекучий погляд темно-синіх очей у себе на плечах ,а за секунду відчуваю і чоловічу міцну спину до якої мене притиснули.Від несподіванки я мимоволі затамувала подих.
-дихай ,маленька ,-зі смішком видає Олег і покриває поцілунками район шиї.
-ага подихаєш тут з тобою ,-відстороняюся від чоловіка і дістаю з мікрохвильовки їжу.А потім чую здавлений смішок .Ну ви подивіться йому ще й смішно пирхаю про себе і кладу їжу на стіл .
-переставай хмуритися ,зморшки будуть на лобі ,-каже і розправляє пальцем зморшку між бровами ,а потім цілує в чоло і починає їсти.
-пф,можна подумати тобі є діло до моїх зморшок ,-вирішила вколоти .
-є,-серйозно?одна буква? Я лише фиркнула собі під ніс.
Ми вже поїли і перейшли до вітальні дивитися фільм. Ну як перейшли .Олег мовчки встав ,взяв мене за руку і поволік до вітальні,а потім для надійності ,щоб не ретирувала ще і обійняв так міцно .І на тому дякую.В його обіймах так затишно ,що я ледь не замуркотіла,але стрималася ,забагато честі йому буде. Ні ,а як це називається прийшов до мене в мою квартиру ,поїв собі і ще й мене ,можна сказати, в заручники взяв (те що я не проти таких заручників ми опустимо) та це справжнє нахабство.
-ти така мила коли злишся -я підняла на нього очі ,які метали блискавки.
-так?А давай ти перевіриш яка я мила зі сковорідкою ?-знову вколола я .
-ой ні ,дякую, я вже бачив тебе зі сковорідкою мені вистачило .І про що це ти там так задумалася ?
- та от думаю ,як можна провчити одного нахабу ,не допоможеш?-поклала пальці на підборіддя ,ніби думаю.
-допоможу чому ж ні .Щоб провчити нахабу ,як ти кажеш, треба його поцілувати ,але головне ти не переборщи ,бо всі твої покааарааання можуть обернутися проти тебе.
-Ага розмріявся ,я думаю що підправити лице...лопатою було б цілком достатньо,-знову випускаю голочки.
-іжачку ,давай краще мій варіант,-і взяв у полон мої губи.Він так майстерно цілується я просто тану і випадково пускаю стогін на що чоловік посміхається мені в губи не розриваючи поцілунку .
Цілувалися ми довго ,але все таки я відірвалася першою.
-давай поки не будемо переходити в горизонтальну площину,-говорила я на що він зі мною погодився .
-Вік...
-ммм...
-давай сходимо кудись ,завтра субота вихідний ,підемо розвіємося,поспілкуємося .,-сказав ,коли я вже лежала у нього на грудях і водила нігтиком по сорочці .
-а давай ,-погодилася я ,а він лише притиснув мене до себе.
Так ми і заснули одягнені зате щасливі .
Добрий вечір ,читачі !
Як вам історія ? Подобається?Що б ви хотіли додати ?
#447 в Жіночий роман
#238 в Сучасна проза
службовий роман, світла історія неймовірного кохання, лікарі
Відредаговано: 22.01.2024