4

- Алісо ,ще раз вибач будь-ласка ,але на роботі повний завал і поїхати ми зрозуміло не зможемо! Зате бос щасливий,що всі на роботі і працюють ! Боже ,як він мене бісить ,це не людина,а робот якийсь!

Чую роздратування своєї подруги і хочу її якось заспокоїти .

-Давай так, як тільки розберешся з проблемами на роботі , то береш лікарняний і ми їдемо відпочивати! Тим паче Оксанка ,тобі це дійсно потрібно буде,бо нерви не залізні! 

-Ой так ,подруго! Вибач ,ще раз! Мені так не зручно,сама тебе підбила,а тепер ось знов кидаю тебе!

-Оксана,та зупинись ти ,я ж розумію ,що це робота і тут хочеш не хочеш ,а робити треба! І ми все одно поїдемо тільки пізніше! То ж все добре! 

-Добре,тоді бувай!

-Бувай!

Оксанка засмучена і я теж трохи,а тому я забула запитати про роботу! А це означає ,що я знову буду шукати собі роботу!  Хоч я і заробляю гроші з перекладами документів ,але це ж не постійна робота! А ще настрою нема,хоч скоро новий рік!  Ось так проходить день,ще два,потім ще три , минає півтора тижня   і нарешті ми замовляємо квитки  ,будинок і в кінці тижня  вже будемо в Карпатах! Тож настрій починає підійматись сам собою!  Запакували речі в багажник  таксисту,простояли в пробках ,бо хтось потрапив в дтп. Мало не запізнились на потяг і в останню хвилину стрибнули до нього.  Я зрозуміла ,що з цього почнуться  наші пригоди з подругою! Речі допомогли нам затягнути хлопці, ми їм подякували і вирішили зайти  в середину потягу . Коли зайшли були здивовані  й шоковані,що майже весь плацкарт займали хлопці, ми  та двоє жінок з дітьми!  Як виявилось потім, хлопці їхали на лижні змагання . Там вони мали тренуватися ! Доїхали ми швидко,бо нам не було коли сумувати,хлопці такі добрі,хороші і з дітками грались коли жінки з нами спілкувалися. Хлопці записали наші номери сказали подзвонять . То ж розпрощавшись з хлопцями ми вирушили до нашого пункту  призначення та нових пригод ...