III. ВЕЛИКА ПОСЛУГА ТА ТРАДИЦІЯ ПЕРШОГО ДАРУНКА

Небо осяюють тисячі яскравих зірок, що щедро діляться своїм сяйвом із землелюдом. Ночі у Землекраї ясні й не потребують додаткового освітлення ні вогнем, ні іншими небесними світилами.  Невеличке озеро заповнене сяючою рідиною, мого легко скласти конкуренцію місяцю, аби він бував на тутешньому небосхилі. Одна берегова лінія густо заросла гігантськими квітучими лілейними рослинами. Велетенські, видовжені бутони яких нахилені над лагуною, наповнюють її прохолодні води, свіжими притоками.

В сліпучому блідо-блакитному сяйві виднілися тіла трійки молодих особин жіночої статі – не сплетених дочок Всебатьків. Айя зі старшою від себе на чотири роки сестрою Лілі плавали навипередки, доки найстарша поміж них насолоджувалася обіймами вологи та спокоєм в освіжаючих водах. Раптово Лілі зупинилася при березі і набравши у долоні води випустила з них прекрасну квітку лотоса.

– Яка краса, сестро. Це так чудово знати дар свій та місію, – Айя похмуро узяла лотос до рук.

– Дійсно пощастило мені в цьому плані, не потрібно чекати здорослішання. Навіть чоловіка обирати не буду, бо ми з сином ома Саарая давно маємо почуття. Ксандер дзеркало дарував мені і цілунок мій перший отримає.

– Не розумію, як все так ладно виходить у тебе?

– Чому лише у мене? Он, наша Кія теж закохана в снолюдина. Обиратиме вона чоловіка для вшанування традиції, а не для подальшого дійства. Молодий омі Джем вже цілунок отримав її, але це таємниця. Уже пара вони перед Всетворцем. Джем дарував їй дзеркало, після чого стали вони гарними друзями, виховавши у собі значно більші почуття. І взагалі, не ображайся, Айє, та лише у тебе проблеми з усім. Порушуєш свідомо традиції, от і маєш неприйнятності.

– Нічого не порушую я.

– Дійсно?

– Якщо про Аспера мову ведеш, то він лише друг. Тому й дарунок його мені дорожчий ніж будь-чий.

– Дійсно не розумієш, як заважає вам обом дружба ця?

– Не розумію й не хочу. Чого всі торочать про це?

– На заняттях із Ліні мала вчити ти Традицію першого дарунка жінкам Всероду в Особливий День.

– Що там вчити? Дзеркала дарують усі охочі, що по віку підходять майбутній обраниці. Наосліп та має обрати лиш одне.

– А про виготовлення дзеркала юним дароносцем, що знаєш?

– Воно виготовляється у Королівстві Східних Вод. Спеціально навчені лаумі пірнають до найглибшої Пустелі Гейзерних Водойм, де й заливають оправи гарячим дзеркальним окропом, з благословення вогняного й водяного духа.

– Це лише частина його виготовлення.

– Оздоблення робиться власноруч потенційними дароносцями.

– Оздоблення, то дрібна справа. Айє, поріднитися із Всеродиною можуть лише діти омі, чи нащадки майстерних дарородин, бо енергія наша надто сильна для звичайного землелюдина. Сплітаючись із родом нашим чоловіки живлять рід свій, та загальний енергетичний стан району свого. Бажаючих сплестися, щоб розуміла ти, не завжди багато. Це роблять зазвичай за потреби підживися енергією, або з кохання. Всематір називає день, коли дочка досягає дзеркального віку й починається збір претендентів на дарування першого дарунка. Після відомої тобі подорожі по води дзеркальні, юні чоловіки рушають у Королівство Вітрів, несучи гарячі дзеркала обережно, щоб не розлити. З того періоду стають вони дароносцями. Піднявшись у самісіньку Світлицю духа Дурші-Вітряного, що знаходиться біля потужного та небезпечного для життя землелюдей Озера Повітряних Злив, припадають вони навколішки та у словосплетенні чекають застигання вод дзеркальних. Цей важкий етап може тривати від трьох днів до тижня. Весь час дароносці проводять без сну, їжі, в одній позі.

– Вперше чую про це.

– Чому не здивована я, Айє? Після застигання юні чоловіки, які витримали аскезу, а зазвичай таких не багато, йдуть до Земної  Світлиці, де наш старший брат Са́пан, кладе дзеркала до ніг батечка. Так дарунки благословляє Великий Амок і Всебатько. Після усього дароносиць оздоблює дзеркало та проходить ритуал очищення плодами медоносних валяниць.

– Тобто, очищення? Вони ж отруйні, їх не можна їсти.

– Ними натираються, здираючи опісля верхній шар шкіри.

– От що то була за рана на обличчі Аспера. Але нащо?

– Щоб довести чистоту почуттів, або ж намірів. Таке собі випробовування на щирість. Коли чоловік діє не в інтересах свого народу, чи з кохання, валяниці роз’їдають усю його плоть.

– Ніколи не чула про подібні ритуали.

– Лише недавно дізналася я про це на заняттях. Певно ти ще мала, для такого роду подробиць.

– Але ж Аспер лише друг. Нащо він стільки пережив, якщо йому колись доведеться сплітатися з кимось іншим? Гадала я, що дзеркало дістати, мов у сад сходити. Через те і погодився він задовольнити каприз мій.

– Всематір повідала омі Айбесту про твій Особливий День і бажання бачити Аспера серед дароносців. Омі висловив зустрічне бажання сина взяти участь у піднесені тобі дару.

– Дійсно питала я у матері, чи міг би це зробити Аспер.

– Тому Всематір, врахувавши бажання ваші, дозволила сину омі Припортального узяти участь у піднесені твого особливого дару. Дивно те, що з усіх дароносців, які дійшли до кінця, матір вирішила самостійно обрати дарувальником Аспера. Закрила очі вона на порушення традиції і не стала вимагати вибору від тебе.