Глава 13. Міс Дора.

Містер Бен показав рукою на центр звалища:

— Он там стоїть, серед інших машин.

Кріс швидко відправив повідомлення по навушнику:

— Машину знайдено.

Карла, почувши це, радісно вигукнула:

— Молодець, Кріс!

Вона тут же звернулася до Вотена:

— Машина знайдена!

Вотен кивнув:

— Добра робота, Кріс.

Карла уточнила:

— Де ви зараз?

Кріс відповів:

— Поверніть до входу, звідки ми заходили, і йдіть туди, куди я звернув — праворуч. Пройдіть трохи вперед, і ви нас побачите.

— Добре, скоро будемо, — відповіла Карла.

Вона зупинилася на мить і звернулася до Вотена:

— Треба повідомити Дорі, що машина знайдена.

Вона витягнула телефон і почала набирати номер. Гудки йшли, але Дора не відповідала.

Карла нахмурилася і подивилася на Вотена:

— Вона не відповідає.

— Можливо, вона просто зайнята, — спокійно сказав Вотен, оглядаючи околиці. — Продовжимо рух. Вона, напевно, на своєму місці.

Карла кивнула, але внутрішнє занепокоєння залишалося. Вони швидко рушили далі у напрямку, зазначеному Крісом.

П'ять хвилин тому Дора йшла, уважно оглядаючи кожну машину, коли раптово почула глухий грохіт і скрегіт металу. Вона обернулась, але нічого підозрілого не побачила і вирішила йти далі. Але раптом звук повторився, і вона зрозуміла, що це точно не було її уявою. Вона знову повернулась і побачила, як перед нею, з-за купи металу, випригнув чоловік, націливши ножа прямо на її обличчя. Він промахнувся, але одразу перемістився за її спину.

Дора, не розгубившись, миттєво повернулась і опинилася лицем до лиця з нападником. Він мовчки націлив ножа на неї, і почав атаку, намагаючись поранити. Вона, зберігаючи спокій, вправно ухилялась від кожного його удару. В один момент вона швидко витягла пістолет з кармана і направила на нього.

• Ти хто? запитала Дора.

Але чоловік мовчав, наче виконував наказ і був лише бездушним інструментом у чиїхось руках. Він знову кинувся на неї з ножем, і Дора, не вагавшись, вистрілила йому в коліно. Чоловік не впав, а лише застиг на місці, тримаючи ніж перед собою.

• Я питаю, хто ти? знову запитала вона.

Він мовчав і, не відповідаючи, кинув ножа прямо в її бік. Дора встигла ухилитись, але чоловік уже зник за стіною металу, немов зливався з навколишнім середовищем. З його коліна текла кров, залишаючи сліди, які вона могла б відстежити, але з кожною секундою він зникав все більше в тіні свалища.