Кріс дивившись на містера Бена запитав у нього.
— Ви не пам’ятаєте, цю машину привезли вчора ввечері або сьогодні зранку? — запитав він, намагаючись приховати хвилювання.
— Так, точно! — відповів містер Бен, кивнувши. — Її привезли вчора ввечері. Машина у чудовому стані, тільки невелика подряпина на дверцятах.
Очі Криса помітно розширилися.
— Хто привіз її? Ви бачили цього чоловіка?
— Так, бачив, — задумливо сказав містер Бен. — Це був чоловік приблизно метр вісімдесят на зріст, спортивної статури. Не худий і не товстий, такий середній.
— У нього були якісь шрами на обличчі чи руках? Можливо, він якось дивно розмовляв? — Кріс не відводив очей від співрозмовника.
Містер Бен похитав головою.
— Ні, голос у нього був спокійний і впевнений. Нічого дивного не помітив. Хоча, почекайте... — він замовк на мить, ніби пригадуючи. — У нього були великі чорні тунелі у вухах. Я ще подумав, як це його мочки не рвуться. Завжди вважав, що такі речі виглядають дивно.
Кріс зафіксував цю інформацію у своїх записах, його мозок вже складав пазл із наявних деталей.
— Так, добре, — сказав Кріс, намагаючись зберігати спокій. — Окрім великих тунелів у вухах, ви більше нічого не помітили?
Містер Бен задумливо подивився вбік.
— Та наче більше нічого.
— А в чому він був одягнений? — Кріс нахилився трохи вперед, уважно дивлячись на співрозмовника.
— Ну, кофта у нього була якась... недоглянута, — відповів містер Бен, морщачи лоба. — Грязна, вся у пилюці, з плямами, ніби з будівництва щойно.
— А штани? — уточнив Кріс.
— Спортивні, з білими смужками з боків. Звичайні такі штани, нічого особливого.
— А взуття? Кросівки які були?
Містер Бен зупинився на мить, ніби намагаючись пригадати.
— Ой, чесно, не пам’ятаю. Не звернув уваги. Це все, що я можу сказати, — трохи винувато відповів він.
Кріс кивнув, швидко роблячи нотатки у своєму ноутбуці.
— А чому вам потрібна вся ця інформація? — раптом запитав містер Бен, трохи примруживши очі.
Кріс на секунду застиг, обмірковуючи, як краще відповісти.
— О, це нічого особливого, — сказав він, роблячи вигляд, що занурився у свій ноутбук. — Просто ця машина числиться вкраденою, ось і все.
Містер Бен трохи заспокоївся, але його цікавий погляд не зникав.
— І де зараз ця машина? — запитав Кріс, повернувши тему у потрібне русло.