Однакові потвори

Глава 1. Міс Дора

 

Дора прокинулась у своєму прекрасному особняку, утопаючи в ранковому світлі. Вона була дуже красивою і стрункою дівчиною з чорними довгими волоссям і акуратною чілкою, яка закривала її брови. Її обличчя прикрашав красивий акуратний ніс, пухкі губи та азіатські очі, а рожеві губи надавали їй особливого шарму.

Слуга підійшов до неї і, шанобливо нахилившись, допоміг одягнути халат. Після того, як він закінчив, слуга вийшов, залишаючи її наодинці зі своїми думками.

Дора підійшла до тумбочки, де у стіні був вмонтований мікрофон. Вона глянула в нього і промовила: «Приготуйте мені каву зі збитими вершками. Я зараз підійду».

Вона усміхнулася.

Дора стала біля дзеркала, щоб поправити халат. Вона зібрала волосся у красиву гульку, надаючи собі елегантний вигляд, і, глянувши на своє відображення, задоволено кивнула.

Спускаючись по розкішній драбині з витонченою спіраллю, Дора відчувала себе королевою у своєму царстві. Кожна сходинка була покрита м'яким килимом, а навколо розкішні картини та предмети мистецтва нагадували про її багатство.

Коли вона спустилася, в холі її зустріли помічники. «Доброго ранку, міс Дора!» — дружно промовили вони, і вона з легкою усмішкою кивнула у відповідь.

Кухар, що стояв поруч, повідомив: «Ваша кава готова, міс Дора».

«Дякую», — відповіла вона, прямує до столу, накритого для сніданку. Сіла і, оглянувши обстановку, відчула легке хвилювання. Вона підозвала до себе офіціанта і сказала: «Принесіть мій телефон».

«Добре», — відповів він і незабаром пішов, залишивши її наодинці з думками.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше