Коли вона танцювала, боса у своїй білій у дрібну квіточку сукню, яка нікому крім неї ніколи не підійде, весь світ припиняв існувати. Вона просто віддавала всю себе танцю, музика її поневолила. То був її астрал. У цей момент вона поринає в себе, є тільки музика і її тіло, яке пливе в такт. Їй пропонували стати професійною танцівницею, але вона весь час відмовлялася. Це її продуховина, її момент насолоди, лише її хвилини відновлення життєвої енергії.
Сьогодні їй це було дуже потрібно. Вкотре вони з чоловіком посварилися. За останній місяць утретє. Це її вина, так він завжди стверджував, вона недостатньо уважно, недостатньо розумна, недостатньо красива, мила. Для нього завжди все недостатньо.
Вона танцювала забув про сварку і те, що незабаром знову повернеться до нього, якийсь час все буде добре, на перший погляд, а потім знову, якийсь дрібний нюанс і все заново "ти не уважно, я тобі сказав..."
Але це буде після, зараз вона на своїй хвилі, у своєму світі, у своєму всесвіті.
Лише коли танцювальна студія офіційно закрилася, і у всій будівлі було вимкнено світло, вона звалилася на підлогу і дала волю сльозам.
Нічного освітлення залу було цілком достатньо, щоб все бачити та навіть танцювати. Джилліан повільно увійшла і пройшла до середини.
Джилліан була найкращою подругою Джулс. Вони багато пройшли разом, і зараз подруга не могла спокійно дивитися на страждання Джулс.
Джулія підійшла до подруги та міцно обняла її.
Джулс всього на рік була молодшою за подругу, але за останні 1,6 року постійних сварок з чоловіком, стала виглядати на кілька років старше. Її сіро-блакитні завжди яскраво блискучі очі, зараз випромінювали втому і тривогу. А довге доглянуте волосся зараз стирчало в різні боки з дивного пучка. Раніше вона б ніколи не дозволила собі з'явитися в такому вигляді на публіці, не нафарбована і з сивим волоссям. Їй було всього 32, а голова сива, може, з-за генетики, так вона всім говорила, але сама в це не вірила.
Останні півтора року були дуже тяжкі. Чоловік приходив з роботи втомлений, завжди критикувати її за те, що сидить удома, але при цьому не дозволяли йти на роботу. Усі друзі зникли оскільки він ревнував до усіх, лише Джилліан залишається вірною остаточно.
Джулс і Джилліан дружать зі старшою групою дитсадка. У перший день в новому саду один хлопчик образив Джилліан вона була новенькою і зовсім не була схожа на інших. Але Джулс заступилася за подругу і побила хлопчика, вона кілька тижнів ходила з синцем від його п'ятки, але весь цей час усміхалася у неї з'явилася найкраща подруга.
Навіть зараз через стільки років вона ніколи й не за що не вчинила інакше, це було найкраще її рішення.
Про рішення одружитися вона теж так думала, і все було ідеально чотири роки, хоча ні не було. Вона брехала собі, як і зараз. Нічого не було добре, їй так хотілося, щоб було як у книжках, він прекрасний принц вона його принцеса. Але ж він не принц. І зараз із важким серцем і потоком думок "Що робити?" вона повільно тягнеться додому вечірнім містом.
Повз проїжджають машини, люди поспішають додому до своїх рідних та близьких. Лише Джулс йде повільно нікого не помічаючи й не звертаючи уваги, по дорозі зазираючи у яскраві вітрини магазинів, і розмірковуючи.
"Може Джилліан права. Я ніколи не вважала себе розумною, але і дурепою теж. А зараз я сумніваюся навіть у дрібницях таких як "Що я хочу на сніданок?" Я ненавиджу яєчню, але щодня їм, тому що йому готую. Не хочу бути в тіні чоловіка, я хотіла стати партнером, а стала прислугою.
Недалеко від студії була автобусна зупинка, але дівчина пішла пішки, все ще занурена у свої думки настільки, що не відразу помітила людину перед собою.
Кілька разів моргнувши Джулія сфокусувала свій погляд на хлопця в обіймах яких вона виявилася. Карі очі, повні рожеві губи й копиця чорного, неслухняного, трохи кучерявого волосся.
"Хм. А він привабливий."
Хлопець розвернувся і пішов, але за два кроки повернувся.
Від зухвалості хлопця у дівчини перехопило подих.
Але хлопець її вже не слухав, він обернувся і пішов у бік пішохідного переходу. По той бік вулиці було дуже гарне кафе.
"Цікаво якщо я не піду за ним, що буде. Напевно нічого. Може поки не бачити швидко втекти. Хм."
Дівчина посміхнулася своїм думкам, але все-таки пішла за хлопцем.
Перебуваючи все ще у своїх думках Джулс не відразу помітила машину, яка на неї мчала. Коли до зіткнення залишилися лічені секунди, хтось її смикнув на себе і вони стрімголов повалились на асфальт. Розплющивши очі вона усвідомила що лежить на хлопцеві й так близько, що з ймовірністю на 100% могла б порахувати його вії.