Глава 5

   На наступний день я впевнено вирішила розставити всі крапки над "і". Тобто поїхати в інше місто і дізнатись, чи є там хоч хтось. Мені здавалось, що я буду готовою прийняти правду, якою б вона не була. Знаючи, що дорога - довга я, навіть, знайшла диск з якоюсь старою музикою. Коли я почула першу пісню, на моїх очах знову навернулися сльози. Це були пісні з свадібної подорожі. Кожна пісня в плей листі була підібрані абсолютно випадково. Це була ідея мого чоловіка. Коли я ми вперше послухали цю підбірку, то вже були готові їхати взагалі без музики, але всежтаки змирились з своєю невдачливістю і слухали ці жахливі пісні всю дорогу. Ми з Доріаном довго працювали, щоб оплатити нашу першу спільну поїздку на Лазурне побережжя. Вона була надзвичайно романтична і просто незабутня. Там на кожному кроці були неймовірні пейзажі і кожен їх сантиметр був ідеальним, як і картина в цілому. Я і Доріан брали трохи їжі і йшли в місце, де були тільки двоє протягом цілого дня. Ми сиділи на траві і милувались морем. Бувало, не говорили один з одним годинами, бо з таким рівнем порозуміння, слова є зайвими. Згадувати ці дні можна довго, проте їхати потрібно негайно. Я взяла з собою Стівіна і розказувала всі історії, якими давно хотіла поділитися, але не було з ким. Мені було достатньо знати, що я була почута, навіть, розуміючи, що собака не дасть поради і не здатна до емпатії. 
Ми приїхали в інше місто де така ж сама картина. Всі будівлі і місто в цілому відрізнялися від мого, але наскільки ж схожі пустинні вулиці між собою без таких незначних, але важливих для сприйняття прохожих. Я стояла по середині центральної вулиці і розуміла, що ми з собакою єдині на цій вулиці, в цьому місті і в цілому світі також. Я була надзвичайно втомленою і морально знесиленою. Проте мене чекала дорога назад. Коли ти один із людей в світі, то можеш жити в будь-якому місті і будь-якому будинку. Далі мені потрібно було вертатись. Звичайно, я б могла зупинитись і в якомусь розкішному будинку в цьому місті, та і я б могла зупинитись в будь-якому місті та в будь-якому будинку. Але я хотіла жити тільки в одному домі. Домі мрії для моєї сім'ї. Ми з Доріаном довго заробляти, щоб його побудувати і протягом декількох років відкладували їх для здійснення мрії. Так, що я ні за що не відмовлюсь від мого будинку і ні при яких умовах. Через певний час я була в своєму місті, виснаженою і втомленою у всіх сенсу цього слова.