Одна історія на двох

Розділ 6. Нові проблеми й події

Аліна знепритомніла просто посеред уроку. Це сталося одразу ж на наступний день після того, як Оксана з Матвієм відвідали її батьків та розказали про проблеми їхньої доньки.

Вдома відбувся скандал. Аліна довела себе до нервового зриву. Не спала усю ніч, а зранку влаштувала скандал у школі вже Оксані. Обзивала подругу найгіршими словами, які прийшли їй на думку. Матвій намагався заспокоїти Аліну, але та розійшлася не на жарт.

Саме лють на Оксану, що та не тримає язика за зубами, змусила Аліну не прийти, а прилетіти у школу та виказати усе, що про Оксану вона думала. Зрадниця. Шістка. Секрети їй якісь довірити? Та ніколи в житті.

І всі ці звинувачення сипалися на Оксану у присутності інших однокласників.

Оксані від незаслуженої образи вийшли сльози на очі. Вже готова була розплакатися при всіх, але Матвій побачив і вивів її з класу. Кинув Аліні на ходу:

― Ти, тупа, як валянок. Вона навпаки хотіла, щоб ти нарешті перестала фігньою займатися. Всохнешся скоро, як таранька, з тою дієтою.

Аліні від подиву ледь очі з орбіт не вилізли. То Оксана і Матвію розпатякала? Ну і зараза!

― Ти взагалі чого пхаєшся? Думаєш, що якщо сам жирний, як свиня, то і всі такі мають бути? ― зло вигукнула у Матвієву спину. Той не зважав. Лиш виставив, не повертаючись до Аліни, середній палець руки у красномовному жесті та вийшов у коридор, зачинивши за собою двері у клас.

Андріяна підійшла до Аліни, почала її заспокоювати. Аліна не сіла, а звалилася на стільчик, зайшлася риданнями. Бурмотіла собі під ніс, що їй всі заздрять, що всі кругом неї товсті й хочуть, щоб Аліна була такою ж.

Олімпіада сцену сварки Аліни з Оксаною мовчки спостерігала. Коли Оксана вийшла з класу теж підійшла до Аліни:

― Послухай, Оксана навряд чи хотіла тобі зробити гірше. Вона просто за тебе переживає. Скажи мені, а яка в тебе вага була до схуднення?

Аліна підняла на новеньку червоні від сліз очі. Від такого раптового питання розгубилася. Не зрозуміла, навіщо Оля запитала.

― А тобі для чого? ― буркнула, витираючи сльози.

― Ну, якщо дієта нормальна, то можливо ти мені щось порадиш. Я теж пару кіло скинула б.

Аліна з подивом дивилася на новеньку. Але те, що хтось нею захоплюється, її вразило більше. Вона з блиском в очах взялася розказувати. Оля підсіла і уважно слухала. Їй насправді дієта й не потрібна була. Олю влаштовувало власне тіло. Та спеціально так запитала, щоб заспокоїти Аліну. Це спрацювало. Аліна й забула, що не хотіла залишатись у школі на уроки. Навіть коли Оксана знову зайшла у клас, то лиш демонстративно відвернулася від неї.

А на першому ж уроці втратила свідомість, просто сидячи за партою. Під вереск Андріяни зсунулась зі стільця і впала на підлогу.

***

В Аліни діагностували анорексію. Середню форму. Дівчину поклали у спеціалізовану клініку. Результати аналізів були невтішними. Тривале голодування спричинило до того, що почали страждати усі органи тіла. Та й психоемоційний стан дівчини особливо нікого не тішив. Аліна ні з ким ― ні з батьками, ні з однокласниками, ні з лікарями,  не хотіла розмовляти. Психолог, котра працювала з дівчиною, запевняла, що це пройде, але потрібен час. Заспокоювала, як могла, Аліниних батьків. Ті не знаходили собі місця. Так само, як і Оксана. Вона мучилася тепер докорами сумління, що розповіла все занадто пізно, тоді, як потрібно було зробити це набагато скоріше.

― Матвію, а що, як Аліна й справді помре? Як мені з цим буде жити?

Матвій заспокоював дівчину по своєму. Наводив аргументи, на кшталт того, що навіть якби Оксана і розповіла скоріше, то не факт, що з Аліною усе було б набагато краще зараз. Вичитував в Інтернеті відомості про таку хворобу, ділився ними з Оксаною. Запевняв, що тут діло у психіці і власній самооцінці. І Аліні може й потрібно було до такого стану дійти, щоб зрозуміти помилки у відношенні до себе. Та дівчину заспокоїти такими словами не дуже вдавалося.

Оксана кожного дня дзвонила до Аліниних батьків, щоб переконатися, що Аліна ще жива. І кожного дня надіялася, що вони їй скажуть радісну новину ― Аліна вже йде на поправку. Однак, поки що, нічого втішного Алінині батьки дівчині не говорили. Хіба повідомили те, що Аліна у лікарні, скоріш за все, залишиться надовго. І навчання у десятому класі розпочне ще раз вже в наступному році. Якщо все буде добре ...

І чого вже сама Оксана аж ніяк не очікувала, мама Аліни їй подякувала.

***

Десятикласники нарешті відійшли від приголомшливих подій та увійшли у звичний для навчального року ритм. Почались опитування, контрольні, домашні завдання. Все було так, як і завжди буває у школі.

Андріяна, крім навчання, мала подвійний клопіт. Одночасно ненавиділа Олю і намагалася з нею подружитися. Але через те, що до цього часу, Андріяна тільки приймала дружбу, якщо не враховувати Романа (про нього воліла не згадувати), то дуже важко було до Олі знайти якийсь більш менш вдалий підхід.

А Оля не дуже й спішила заводити подруг. З усіма мала про що поговорити, уміла влучно пожартувати. Але робила це між іншим. Не нав'язуючи себе, і не особливо приймаючи чиїсь нав'язування.

Новенька могла цілими перервами висиджувати на вулиці, фотографуючи усе, що потрапляло на очі. А могла й взагалі, принести у школу мольберт та фарби. В такі дні занурювалася у себе на перервах, виписуючи чудернацькі пейзажі.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше