Глава 42

У нас із Тимою народився син, ми його назвали Владислав, зараз я у декретній відпустці. Оксанка уже вчиться в другому класі. Фаїна теж завагітніла вдруге і народила ще одну доньку, вони з Яном назвали її Мирослава.

Я вийшла гуляти з дитиною, Фаїна підійшла до мене в парк.

- Якщо чесно, то ми не планували другу дитину, але коли я дізналася, що вагітна, то сказала Янові про те, що буду народжувати і він підтримав цю ідею.

- А ми хотіли дитину нашу спілну, мені подобається виховувати Оксанку, але своя дитина, то інше.

- Я ніколи не виховувала чужих дітей, тому слабо уявляю про що ти говориш.

Раптом мені хтось зателефонував, я вийняла телефон із бананки, подивилася на екран, написано: " Валентина Семенівна", я відповіла на дзвінок.

- Привіт, Ілонко. До нас прийшла Таїсія і вимагає, щоб їй повернули Оксанку.

- Та їй що, дитина іграшка? Чотири роки минуло з тих пір, як вона її залишила. Що тепер змінилося в її житті? А ви телефонували Тимі?

- Телефонувала, він скоро приїде. Ти скоро забереш Оксанку зі школи?

- У неї уроки закінчаться через дві години.

- О, Тима приїхав, він з Таїсією поговорить.

Ми зі свекрухою порощалися, я зла на Таїсію, ми жили собі спокійно чотири роки, вона навіть не цікавилася, як живе Оксанка, а тепер хоче її назад.

- З'явилася біологічна мама Оксани, хоче забрати дитину.

- Вона думає, що дитина це кошеня якесь чи що?

- Вона не отримє дитину назад, я офіційно мама Оксани, вона сама відмовилася від доньки, - упевнено сказала я.