Глава 39

Удень до нас прийшли батьки Тимофія, вони вирішили нас провідати, ми пішли всі разом у парк, погуляли, Оксанка покаталася на качелях. Прийшли додому радісні й задоволені, батьки мого чоловіка уже пішли до себе додому. 

Ми переробили домашні справи. У неділю ми виключно відпочивали з дитиною. 

Минуло три роки, мені уже двадцять вісім років, у нас із Тимофієм ще немає своїх дітей, Оксана вчиться в першому класі. 

У червні місяці у мене почалася відпустка, я разом з дитиною і чоловіком поїала в рідне місто. Зустрілася з Вікою, вона прийшла в кав'ярню сама,сина залишила на Вадима, хлопчика  звуть Костя, також прийшла Лія, діти зараз у літньому таборі відпочивають. Уляна зараз відпочиває за кордоном, вона досі холостячка. У Богдана і Яни народилася донька, її звуть Софія, дитині всього два місяці. 

- Дівчата, учора таке було: прибігла Ліна, вся заплакана до мами й тата, сказала, що Роман їй зрадив, вони розлучаються, батьки її весь вечір заспокоювали, - розповіла Віка.

- Це рано чи пізно сталося б, якщо він мені зрадив, то і з нею так вчинив би рано чи пізно. Така його суть, - сказала я.

- А як там Уляна? 

- Ми не часто бачимося, вона часто їздить за кордон, - відповіла Віка. 

- Лія, а як твої справи?

- Потихеньку живу, виховую Єгора і Єву. Позбавила Валеру батьківських прав тоді, після розлучення. 

- А я хочу власну дитину, Оксанка хороша дівчинка, я до неї прив'язалася, можна сказати, що полюбила, але власну дитину я любитиму сильніше.

- А ви з Тимою розповісте хто її справжня мама? - запитала Віка.

Ми поговорили про все і ні про що, потім попрощалися і пішли кожна по своїх справах. Невідомо, коли ми ось так ще зберемося. Уляна прилітає післязавтра, про це мені Віка сказала, я ще з нею хочу зустрітися.