Глава 35

Увечері Тимофій запросив мене  погуляти, ми дуже добре погуляли, я розумію, що кохаю його. Цим вечором він покликав мене заміж і я погодилася. А в понеділок ми подали заву в РАДС.

Ми ідемо щасливі, хочемо повідомити про це його батькам, на вихідних ми поїхали до моїх знайомитися, вони добре прийняли майбутнього зятя. Раптом до нас підійшла якась жінка з коляскою.

- Привіт, Тимчику, ось твоя дитина, виховай її гідно, бо я вихожу заміж, чоловік дітей не хоче.

Ми шоковані цим, жінка залишила коляску й валізку й швидко пішла, вона сіла в таксі, воно поїхало.
- У мене є дитина? Чому Тая не сказала?

Ми зайшли в квартиру, нас зустріли батькиє. брат і невістка Тими.

- А що це за дитина? - запитала Валентина семенівена.

- Пам'ятаєш Таїсію, з якою я зусрічався?

Мама Тимофія ствердно кивнула.

- Вона принесла цю дитину й сказала що вона моя.

Дитина прокинулася, на вигляд їй років три. До нас вийшли Володимир Михайлович, Ярослав, Ліля і Денис.

Мама мого нареченого шокована, але поклала дитину спати, а ми ознайомилися зі свідцтвом про народження. Дитина Лещенко Оксана Тимофіївна. В графі батько написано Ващенко Тимофій Володимирович.

Тима мені розповів, що три роки тому зустрічався із Таїсією, розстався з нею, тому що вона йому зрадила з тепер уже колишній другом. Про вагітність вона тоді нічого не сказала.

- Я сумніваюся, що ця дитина моя, тому я зроблю аналіз ДНК, а якщо вона не моя донька, то я знайду Захара і ми перевірмо чи це не моя дитина.

- Спочатку зробимо аналіз ДНК, тоді вирішимо що робити.

- Ти на мене не сердишся?

- Не сержуся, у кожного є своє минуле.

Ми все - таки повідомили родині Тимофія про те, що ми одружуємося, вони нас привітали.