- Можливо, ти маєш рацію. Але я не можу знати, що якщо я дам йому шанс, то не повториться така ситуація, як з Ромою.
- Цього ніхто не може гарантувати, але я думаю, що спробувати варто, раптом ти щастя своє знайдеш.
- Або ще більше розчаруюся в хлопцях.
- Не всі ж такі, як Роман. Ти все - таки спробуй дати шанс Тимофієві, , якщо він тобі подобається, звісно.
- Я про це подумаю.
Ми ще трохи поговорили, потім пішли кожна до себе додому.
Через три дні я повернулася у Київ, мене до себе запросив Тимофій, ми сіли за стіл. Наступного дня після того, як Тимофій, його батько і брат занесли мені диван у квартиру, хлопець пригостив мене їжею власного приготування. Він приготував запечену качку з тяблуками і тушену картоплю, було дуже смачно. Зараз на столі є деякі страви, які Тимофій приготував сам, він мені про це сказав. Хлопець тоді приготував усе при мені, тому я знаю, що готувати він уміє, зізнався, що кулінарія його хоббі.
Хлопець мені подарував недешеву ручку, з пір'їною. Я ж йому подарувала парфуми, сказав, що сподобалися.