Глава 23

Наступного дня я зустрілася із Вікою, ми пішли в кав'ярню, замовили чаю і тістечок.

- Як у тебе справи? - запитала я у подруги.

- У мене все добре. Я працюю, зустрічаюся з Вадимом. Редакція скоро опублікує статтю про нашого ісцевого футболіста Карлюка Єгора, виявляється, що у нього є троє дітей поза шлюбом.

- А хіба він одружений?

- А це ще одна сенсація, вони з дружиною одружилися таємно, весілля не було, тільки скромна розпис у РАДСі. А як ти поживаєш у Києві?

- Добре, працюю, за пів року планую викупити в редакції квартиру, в якій живу. 

Раптом у мене задзвонив телефон, номер невідомий, я відповіла.

- Алло, добрий день. Хто це?

- Це я, Тимофій, твій сусід з нижнього поверху. Зателефонував, щоб привітати тебе з Новмим роком. Бажаю тобі вього найкращого.

- Дякую, я теж вітаю тебе з Новим роком і теж бажаю тобі всього найкращого. А звідки ти узяв мій номер телефону?

Тимофій відповів, чути, що він посміхається:

- А це уже таємниця.

- Я приходив, дзвонив у твої двері, але ти не відкрила. Ти не вдома зараз?

- Я поїхала до батьків, у своє рідне місто. Приїду через три дні.

- Мама, тато і Ярослав з Лілею вітають тебе Новим роком також. 

- У гостях зараз?

- Так, Ярик, Ліля і маленький Денис.

- Їм теж передавай привітання. Я пізніше перетелефоную, адже зараз сижу в кав'рні з подругою.

Ми попрощалися і Тимофій поклав слухавку.

- Хто телефонував?

- Один мій сусід, який живе поверхом нижче.

- Це той, з яким ви застрягли в ліфті?

- Так, він, де номер взяв не каже, відповідає, що це таємниця.

- Він тобі подобається, як хлопець?

- Я його сприймаю просто як сусіда, знаймого. Після Роми я не довіряю хлопцям.

- Якщо Тимофій хороший хлопець, то йому трееба це ще довести. Хлопець не буде просто так дізнаватися номер телефону дівчини, мабуть, ти подобаєшся Тимофієві.