Наступного дня я пішла у магазин, прийшла на касу, стала в чергу, раптом хлопець, який переді мною повернувся, виявилося, що це Роман.
- О, Ілонка, привіт, - хлопець усміхнувся.
- І тобі привіт, - неприязно сказала я.
- Як поживаєш?
- Чудово.
- А я з Ліною скоро одружуся.
- Вітаю.
На щастя прийшла його черга,він заплатив за свою кока колу й пішов, а я заплатила за морозиво.
Я зрозуміла, що уже абсолютно нічого не відчуваю до Романа .
Наступного дня я повернулася у Київ.