Одна історія
Глава 18
Наступного дня після свого приїзду я зустрілася з дівчатами у парку, сидимо на лавці.
-У Києві гарно, на вихідних мені місто показали Фаїна, секретарка головної редактором і її чоловік Ян, цікаво розповідає. Вони взяли із собою донечку Віку.
-А з сусідами спілкуєшся? - запитала Уляна.
-Так, з Наталкою, яка живе в сусідній квартирі, з Іллею та Мартою, в іншій сусідній квартирі живуть.
Я розповіла, як застрягла в ліфті разом із Тимофієм і його батьком.
-Дівчата, а ви як тут поживаєте?
-Мій батько і брат хочуть повести мене в Швейцарію, -сказала Уляна.
-Вітаю тебе.
Я щиро рада за подругу. Вона навіть одягнена краще, ніж раніше.
-А я скоро зміню роботу, тому що з начальником посварилася, він урізає мені заробітну плату. Останній тиждень відпрацьовую і до побачення.
Віка обурена, розповідає емоційно.
-А як там з особистим? - запитала я.
-У мене нічого, - Уляна.
-А я почала зустрічатися з хлопцем, його звуть Вадим, він електрик. Ми недавно познайомилися, він працює у тій редакції, куди я перейду. Я з ним познайомилася, коли прийшла на співбесіду. Якраз світло зникло, він налагодив, після закінчення співбесіди підійшов до мене, ми розговорилися, запросив на побачення, я погодилася.
-Ніколи не знаєш, де і як зустрінеш особливу людину, - сказала я.
Ми ще поговорили трохи, потім пішли по домах.
#2285 в Сучасна проза
#1321 в Молодіжна проза
Відредаговано: 12.07.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
