Одна історія

Глава 17

Нступних вихідних я приїхала у своє рідне місто, мене зустріли батьки і подруги, я дуже рада їх бачити.

- Мамо, тату, а де Богдан?

- Він пішов на побачення, - відповіла мама.

- А ви знаєте ту дівчину?

- Ми не знаємо хто вона, - відповів тато.

- Хай у них все добре складеться, - побажала я.

Ми пішли до нас додому, Уляна розповіла, що була разом із Марком Олеговичем і з Владом в Іспанії, дружина її батька теж добре ставиться до дівчини, сказала, що минуле є минуле тим більше, що це все було до того, як вона з`явилася у житті Марка Олеговича.

Тим часом у кав`ярні

Богдан і дівчина сидять за столом, вона їсть морозиво шоколадне, їсть морозиво з карамеллю, сьогодні їхнє перше побачення. Хлопець знає дівчину ще з університету, раніше вони не звертали увагу один на одну, а зараз зустрілися знову випадково і він вирішив запропонувати їй зустрічатися і вона погодилася.

- Богдане, чим зараз займаєшся?

- Я працюю тренером з єдиноборств, дітей треную. А ти чим займаєшся, Яно?

- А я аспірантка в університеті, викладаю всесвітню історію студентам.

- Тепер ти Яна Юріївна.

Богдан посміхнувся, дівчина теж.

- А ти Богдан Сергійович.

Хлопець і дівчина говорили, посміхалися, після кав`ярні вони пішли гуляти містом, у них був їхній перший поцілунок.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше