Одна історія
Глава 11
У понеділок до нас у приїхали наші колеги з Києва, вони спостерігали за роботою редакцій у межах якогось проєкту, я сильно не вникала. Вони були у нас весь день.
Увечері Римма Петрівна, наша головна редакторка, зібрала нас у своєму кабінеті й сказала, що декого з нас запрошують працювати у столичну редакцію газети, заробітна плата вища, ніж у нас, житло при потребі надають, графік роботи з дев`ятої години ранку до сьомої вечора, година обідньої перерви.
Потім Римма Петрівна назвала кого саме запрошують: журналістів Тараса, Христину і Максима, і одну редакторку, а саме мене. Я приємно здивована.
Наступного дня всі названі поїали у Київ на співбесіду, ми її успішно пройшли.
Я приїхала додому, мене зустріла вся сім`я на пероні та Віка з Уляною. Тато узяв мою ваізу, журналістів теж рідні й близькі люди зустрічали.
- Я пройшла співбесіду успішно, - радісно сказала я.
Мене привітали, ми усі прийшли до нас додому, попили чай, поїли торт.
- А коли ти їдеш? - запитала мама.
- Я їду в неділю, адже з понеділка почну працювати, мені сказали, що два тижні відпрацьовувати не треба.
Якщо чесно, то я не знаю чим буду займатися весь тиждень, хіба що допомагати батькам і чекати на початок нової сторінки в моєму житті.
#1524 в Сучасна проза
#1041 в Молодіжна проза
Відредаговано: 12.07.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
