Одна історія
Глава 7
Сьогодні Рома покликав мене на побачення. Ми пішли гуляти, обійшли, здається, пів міста. Задоволені та щасливі підійшли до мого під`їзду. Ми поцілувалися на прощання і я зайшла в під`їзд.
Лише у квартирі я увімкнула телефон, мені почали надходити смс - повідомлення про те, що мені телефонувала Віка, я перетелефонувала подрузі.
- Привіт, Ілона. До тебе неможливо дотелефонуватися. Чому твій телефон вимкнений?
- Я була на побаченні з Ромою. Ми разом гуляли, тепер ми зустрічаємося.
- Круто, вітаю тебе, я рада за тебе.
Я звернула увагу, що голос Віки сумний.
- Віка, що сталося?
- Ми тут з Ліною Уляну утішаємо, її з роботи звільнили.
Уляна після університету працювала в супермаркеті. Уявляю, яка це трагедія для ніжної моєї подруги.
Мій гарний настрій, як рукою зняло.
- А де ви зараз знаходитеся?
- У нас з Ліною вдома.
Я приїхала, поговорила з Уляною, поспвчувала їй, пояснила, що це не перша й не остання робота в її житті, що вона знайде іншу, кращу. Дівчина заспокоїлася і ми з дівчатами поспілкувалися. Через дві години я приїхала додому останньою маршруткою.
#1530 в Сучасна проза
#1055 в Молодіжна проза
Відредаговано: 12.07.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
