Глава 1

Сьогодні у мене день народження, мені виповнився двадцять один рік. Зібралися на дачі мама, тато, мої подруги Уляна, Віка і Ліна, молодший брат Богдан.

Тато і брат смажать шашлик, а подруги і мама нарізають салати. Я хотіла допомогти, але мені сказали, щоб я відпочивала, адже сьогодні у мене свято. Мій день народження першого червня.

Після того, як вони все закінчили, ми усі сіли за стіл, яктй батьки винесли на вулицю.

- Зоя, ти бачила велику синю миску? - запитав тато у мами.

- Сергійку, вона має бути у кухні, - відповіла мама.

Тато пішов у кухню, а через дві хвилини вийшов із мискою, в ній лежить редька.

Ми посиділи, поговорили, поїли.

Увечері я пішла гуляти по селу. Мої подруги сказали, що допоможуть прибрати зі столу й помити посуд, а я щоб ішла гуляти.

Мені, до речі, мама і тато подарували ноутбук замість того, що недавно зламався. Богдан мені подарував велосипед. Подруги подарували мені новий телефон.

Я іду задумана, раптом побачила, що хтось їде на велосипеді прямо на мене, я ледь встигла відскочити.

- Дивися куди їдеш! - незадоволено сказала я.

Хлопець підійшов до мене, він котить велосипед.

- Вибач мені, будь ласка. Уже темніє, а я у темряві погано бачу. Щоб вибачитися я пропоную купити тобі морозива. Ходімо, бо магазин скоро закриється.

Ми пішли, магазин недалеко від того місця, де ми знаходилися, до нього три хвилини іти. Я обрала шоколадне морозиво. Хлопець його мені купив, собі також, таке ж, як і я. Ми вийшли з магазину, відкрили пачки з морозивом і їмо.

- А як тебе звуть? Чия ти? - запитав хлопець.

- Мене звуть Ілона, у мене і моєї сім`ї дача в цьому селі. Ми приїхали святкувати мій день народження. А тебе як звуть?

- Роман. Вітаю тебе з днем народження.

- Дякую.

Ми гуляли селом, поки нас не знайшли мої подруги. Дівчата відрекомендувалися новому знайомому, а він їм.

- Все, мені час, бувай, Ромо.

- Бувай, Ілона.

Ми пішли до двору.