31

Атмосфера у студії була напруженою, поки ми сиділи, чекаючи вердикту чоловіка-режисера, якого з собою привела Гвенделін для постанови відео-листівки. Я і Майлз, як сумлінні студенти, завчили текст, який керівничка прислала вчора і відтворили його на відео вже втретє, бо два минулі відео не сподобалися невідомому містеру.

Проте дивлячись на Майлза, я б не сказала, що він чимось «напружений». Лежить на своєму, вже улюбленому, диванчику, задерши ноги, і втикає у телефон, друкуючи комусь повідомлення, коли я сиджу натягнута, як струна, ледь не кусаючи нігті. Я обіцяла піти з Ві на пиво сьогодні, адже часу для відпочинку залишилося зовсім мало: ще три дні, і я лечу до Штатів. Чи встигну я поїхати до Ліверпуля? Це буде важко, але вкрай необхідно. Тітонька Діа сто відсотків образиться, якщо не поверну до неї перед від’їздом хоч на день. І Ві з собою захоплю для компанії. Подумаю над тим, щоби перевестися на заочне навчання на декілька днів швидше.

Після довгого перегляду відео вкотре, містер поправив свої масивні чорні окуляри й склав руки на грудях, звертаючись до нас голосно:

- Все одно це не те, що потрібно для конкурсу.

Я виглядала немов глядач на футболі, який готувався підстрибнути від радості, тому що все йшло до голу, а в останній момент воротар відбив м’яч. Навіть було чути втомлений видих Майлза, який теж піднявся.

- Якщо Вам не підходить те, що робимо ми, тоді поясніть, як правильно? – суворо промовив хлопець, скоріш за все ображаючись на те, як довго це займає часу.

Гвенделін кинула на нього строгий погляд, який партнер не взяв до уваги. Дивись, чи не дивись на нього – Майлз все одно зробить/скаже/вирішить так, як хоче він. Як не дивно, я збрешу, якщо скажу, що не погоджуюсь з його словами. Це все тягнеться більш ніж дві години!

- Зрозумійте, я не хочу нашкодити. Навпаки, хочу допомогти, – промовив чоловік, сідаючи прямо і розказуючи нам все, як дітям. – Для такого масштабного конкурсу, як цей, потрібен позитивний імідж – ідеальна картинка учасників, за якими цікаво спостерігати протягом підготовки й самого шоу. У вас у руках всі «козирні» карти, адже вас двоє. Дует додає ще більше інтересу, особливо якщо у дуеті хлопець і дівчина.

- До чого Ви ведете, містере Ефертсон? – втрутилася міс Бланш, відчувши щось «неладне».

Я теж примружила очі, намагаючись точно зрозуміти, про що він твердить. Чоловік прокрутив олівець у руках, все ще кидаючи короткі погляди на нашу картинку у комп’ютері, а потім видав те, від чого ми з Майлзом ледь не впали з місця:

- Вам потрібно зобразити з себе пару, яка має симпатію одне до одного.

- Пробачте, що?! – майже одночасно зі всіма спитала я.

Навіть Гвенделін, яка аж побіліла в обличчі. А їй то що?

Я обернулася до Майлза, який ледь не з відкритим ротом дивився на містера, чекаючи його пояснень.

- Пару не в стосунках, але яка натякає на них, – чоловік спробував відтворити якісь схеми руками. – Публіці завжди цікаво спостерігати за таким, а преса робить все, щоби фанати були задоволені. Тобто, ЗМІ в більшості випадків будуть націлені на вас і на ваших справах, а не на розповідях інших учасників про добрі справи, чи плани на майбутнє тощо. Згадайте тільки часи, коли всі слідкували за розвитком стосунків Селени Гомес і Джастіна Бібера. Це ж скільки шуму було!

- Ну, вибачте, але Рейчел не Селена Гомес, а я не Джастін Бібер, – ледь не сміючись відповів Майлз, адже це справді звучало дуже комічно.

Я досі не могла нічого сказати, ніби води у рот набрала. У словах цього режисера була доля правди так, але я знову ж таки погоджуся з напарником. Про це і треба сказати. Сформувавши думку під час незручної мовчанки, я мовила:

- Майлз має рацію. Буде прекрасно, якщо ми не вб’ємо одне одного під час поїздки, не те щоби вдавати з себе закоханих.

- Я можу це підтвердити. У них стосунки завжди були натягнуті, – закивала міс Бланш, яка схопилася за мої слова немов за рятувальне коло. – Можливо є якісь інші варіанти?

Чоловік негативно захитав головою, замислено потираючи підборіддя.

- І навіть попри це, вони тепер дует, який взяв на себе відповідальність представляти Академію мистецтв на світовій арені. Часто стається так, що заради слави потрібно чимось жертвувати.

Не знайшовши чим заперечити, я стримано кивнула. Я мусила догадатися, шо саме такою буде його відповідь, адже нас вчили цьому всі минулі чотири роки. Майлз тим часом слухав уважно, не перебиваючи, що дуже дивно, напруживши вилиці. Він навіть на практиці знав, що зі словами режисера не поспориш. А Гвенделін зморщила лоба, явно не задоволена тим, до чого все йде. Іноді дивилася на мене з такою відразою, що хотілося прямо, у лоб, спитати «у чому твоя проблема, жінко?». Як вона ще досі не зрозуміла, що з її думкою тут ніхто не рахується?

Чоловік нарешті піднявся з крісла, щось вимикаючи на комп’ютері, а тоді повернувся до нас:

- Ви можете відправити дане відео комісії, нема питань. Воно підходить по всіх пунктах плану. Але, чи комісія зацікавиться простим текстом без ніякої «родзинки»? Не думаю. А це вже мінус у ймовірність виграшу. Спробуйте хоча б стати на відео поруч, як друзі, а не так, що Майлз розповідає про себе у одному куті кімнати, а Рейчел у протилежному.

Збираючи свої речі у теку, режисер час від часу споглядав на годинник. Певно теж скоро має заняття на своїй кафедрі. Я переглянулася з Майлзом, побачивши у його очах ту саму думку: безвихідь. Нам доведеться це зробити.