Одна помилка відьми

Розділ 4

Кейлін зустріла нас гостинно. За столом зі смачними стравами та звичайним жіночим спілкуванням я остаточно викинула з голови хвилювання про свою силу і про магів у цілому. Донька Мелані була тепер схожа на рум'яну булочку і дім її весь просочений таким затишком, який я пам'ятала лише вдома у своєї бабусі. 

Батька я не знала і ніхто так нічого мені не розповів про нього. Бабуся й про маму лиш перед смертю мені повідомила. За батька тільки говорила, що це був якийсь швидкий роман в мами, за який ніхто не знав і вона просто прийшла та повідомила що вагітна. 

Тому все моє дитинство і юність пройшли саме в бабусиному домі. Лиш потім я почала заробляти сама й жити окремо в Васильковій долині, знімаючи на двох з Фелісією кімнату...  

Звісно що Кейлін вмовляла нас лишитись подовше та я не хотіла довго тут затримуватись.

Було нестримне бажання почати своє нове життя у столиці. Тому вже на наступний день ми з Фелісією відправилися оглядати торгові будиночки під оренду, котрі нам завчасно вже підібрала Кейлін. Мелані лишилася з донькою. Їм потрібен час на двох, щоб насолодитися такою довгоочікуваною зустріччю. Тому обрання місця нашої роботи й заодно проживання лягло на нас з подругою. 

День був сонячним і ніби обіцяв нам сьогодні успіх. 

– А тут доволі непогано, – хмикнула Фелісія, всміхаючись симпатичному перехожому.

Ми саме йшли повз парк до наступного торгового будиночка. Два попередні здалися нам маленькими для трьох відьом і коштів нам, заощаджених за рік підготовки до переїзду, ніби й на більший вистачало. 

Маги виділили відьмам для проживання та зайняття практичною діяльністю спеціальні будинки, які були рівномірно розташовані по усьому місту. 

Кейлін підібрала нам для початку чотири варіанти у своєму районі, щоб мама жила ближченько (сумніваюся, що Родерік зрадіє цьому факту). Два ми вже оцінили, а в третій закохалися з першого погляду. Двоповерховий, з білого дерева, з вітринними вікнами, де Фелісія вже уявила свої баночки та скляночки, наповненні зіллячками для краси, на яких вона спеціалізується. 

Але остаточно нас підкорив другий поверх. Три повністю мебльовані спальні й навіть чиста постіль вже немов чекала на трьох відьмочок. Ціна будинку трохи кусалася, але ми вирішили що тут і доходи будуть значно більшими, тож до кінця місяця ми ще заробимо на першу оплату оренди та лишиться й на наступні місяці. 

Мелані нас звісно посварила за таку непоміркованість. Проте коли ми вже її привели у наш будинок, вона погодилася, що таке місце варте того, щоб переплатити. До всього, торговий будинок знаходився біля парку і на доволі людній вулиці, тому про нас швидко дізнаються і є надія, що й клієнти з'являться теж швидко. 

Ось так на третій день перебування у столиці Імперії архімагів ми вже чіпляли нашу магічну і дуже яскраву вивіску з переліком послуг та готувалися приймати перших клієнтів. 

Фелісія всю ніч готувала перші партії зіллячок, я їй не заважала, бо з зіллями завжди біда в мене. Мелані зранку відправилася на закупи для своїх магічних смаколиків, а я просто очікувала клієнтів на свої послуги. Мені ніякі приготування не треба. Магія моя завжди зі мною і вміння, від бабусі отримані, теж. 

Та послуги мої не такі популярні, як зілля чи, наприклад чарівні кексики, що змінюють кілька смаків, поки ти їх їси, тому перші дні я просто допомагала Мелані й Фелісії з реалізацією, сумлінно очікуючи свого першого клієнта. 

Я не переживала що залишуся без заробітку, бо моя одна послуга за вартістю дорівнювала кільком дням роботи Мелані й Фелісії. Я ніколи не задумувалася раніше про свою силу та вміння. Для мене це було щось звичне і для всіх, хто мене оточував, також. Але тут, у столиці, існують ці кляті рівні й нікуди від правил тепер не втекти. Вперше моя сила не допомагає мені, а шкодить. 

На четвертий день роботи нашого відьомського будинку клієнтів в нас стало доволі багато. Кажу “в нас”, бо ми відразу домовилися вкладатись у спільну справу, а не намагатись заробити кожна собі. Бо хто знає що і в який період буде більше мати попит? Тому я допомагала дівчатам із продажем і також ходила з тіткою Мелані на закупи продуктів для її магічно-кулінарних витворів, що вже ставали популярними в місцевих жителів.

Я все ще чекала свого першого замовника й ось нарешті на четвертий день вона з'явилася. 

У нашу крамничку на першому поверсі вже майже під завершення робочого дня зайшла помітно схвильована бліда жінка у капелюшку з чорною вуаллю, котра прикривала пів обличчя. Її елегантне пальто та рукавички теж були чорного кольору, тож я відразу зрозуміла – жінка в траурі. 

– Доброго дня, – привітно їй всміхнулася. – Чим я можу вам допомогти?

– Там написано, що ви з домовими працюєте? – тремтячим голосом поцікавилася жінка. 

– Саме так, – махнула ствердно. – Одна з моїх спеціалізацій це робота з домовими. Інколи вони такі бешкетники, – підморгнула їй. – Я можу швидко “виховати” вашого домовика, позбавити його сил на кілька тижнів, поки він не усвідомить свою погану поведінку. 

– А вигнати його можете? – жінка перегнулася через прилавок і прошепотіла перелякано витріщаючи очі. 

– Звісно ні, – відповіла дещо збентежено. – Це ж домовий. Як ти його виженеш з його ж будинку? 

– Я в цьому не розуміюся, я з магією на ви, – відразу ж защебетала ця дивачка. – Але він заважає мені жити. Можете зробити так, щоб він не з'являвся більше ніколи? 

– Для початку мені треба побачити проблему, потім я скажу що можу для вас зробити. 

– Тоді ходімо? – якось нервово заметушилася вона. 

– Зараз кінець робочого дня. Давайте ви залишите мені адресу і завтра зранку я до вас прийду? – вичавила з себе усмішку, бо не хотілося втрачати першу свою клієнтку, але її хвилювання мені не подобалося та здалося дивним.  

Про домовиків усі ж знають. Це не щось таке незвичне. Вони є у кожному домі й дуже рідко мають саме матеріальне втілення, котре може якось себе проявити. Частіше це просто дух, який слідкує за тим, щоб пліснява не з'явилася чи, приміром, як щось загорілося, він може згасити або зняти деякі навроки на оселю. Інколи їм щось починає не подобатись і в будинку починається якийсь незрозумілий безлад і тоді в поміч стають відьми. Але це ж не фізичне проявлення. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше