Марта опустилася на ліжко, тримаючи в руках подарунок. Вона вже не стримувала сліз, її губи тремтіли, а пальці впилися у коричневий папір.
Дівчина розв'язала бант і дістала конверт.
"Для Пташки".
Всередині були гроші та адреса. Мабуть, там планує зупинитися Остап. Дівчина відклала конверт та побачила книгу з таким же написом.
-Невже він зміг видати її...
Марта розгорнула та торкнулася сторінок. Прочитала першу строфу:
-"Заплутався місяць у верболозі,
А сонце хилилось до сну,
Коли я зустрів тебе на дорозі,
Мов ранню й неждану весну..."
...Він присвятив їй книгу, а чи зможе вона присвятити йому життя?
Відредаговано: 30.06.2024