Пролог

- Подобається? - низький оксамитовий голос перервав мої роздуми.

Я стрепенулася та відірвала погляд від темної водної гладі, підсвіченої яскравими вогнями. Повернулася, та нікого не помітила. Немов була тут одна.

Хто б там не був, він бачив мене на тлі освітленої тераси надто добре. Я ж незнайомця за зростаючими у величезних діжках розлогими пальмами бачити не могла.

- Так, - відповіла цілком спокійно, розуміючи, що будь-кому сюди не потрапити. На територію, що добре охоронялася, ні за що б не впустили чужих. Тут лише ті, хто присутні на цьому закритому заході.

Знову повернула погляд до мерехтливих крапочок далеких розкішних яхт. Тепла ніч п'янила м'якими дотиками легкого вітерця.

Пару секунд я насолоджувалася невидимим краєвидом, намагаючись переконати себе, що я тут зовсім одна.

- Згоден. Приголомшливе видовище - в низькому голосі, що пролунав зовсім близько, з'явилися хрипкі нотки.

Це викликало в мені небувале хвилювання. Голос віддалено був знайомим, але впізнати цього чоловіка відразу я не змогла.

Вирішила промовчати, сподіваючись, що він піде та просто залишить мене одну. Хотілося насолодитися останньою спокійною годиною перед раннім ранковим польотом, але це, як виявилося, мені зовсім не судилося.

– Розкажіть, навіщо ви тут? – незворушно продовжив чоловік, не дочекавшись моєї репліки у відповідь на його попередню фразу. - Адже журналістика вам зовсім не пасує.

Я хотіла було спочатку обуритися, але... мене зупинило тільки гірке усвідомлення занадто правдивих слів, якими я іноді сама так гостро різала свою живу душу, що ніяк не бажає лежати до давно вивченої друкованої справи.

- Ви не маєте рації, - обурилася м'яко. – Я – досвідчений журналіст зі стажем.

- Не сперечаюся, - бічним зором зазначила, що чоловік виник десь поряд зі мною. Тепер стояв, спершись на перила. – Я не кажу, що ви профан, але все ж таки… Навіщо ви так мучите себе?

Я внутрішньо спалахнула від цих слів, що повністю оголювали мою душу, і рвучко повернулася до незнайомця.

– Ви? - здригнулася. Я його впізнала.

- Я, - кивнув він з легкою напівусмішкою.

І раптом світло навколо нас повністю згасло.

___

Любі мої,
вітаю у моїй короткій безкоштовній історії та прошу вашої підтримки у вигляді зірочок та коментарів.

Дуже вдячна!

Поїхали?)