Одкровення

Вдача

Вдача

Хіба лиха твоя є вдача?
Чи, може, кров твоя свята?
Така складна склалась задача,
Ніхто її не розгада.
Навіщо марити останнім,
Неспішним спогадом в’язким?
Він все ж забудеться осіннім,
Впаде листочком золотим.
А ти однаково чекаєш,
У відповідь верзеш думки,
А головне — себе не знаєш,
Не знаєш, як допомогти.
Сама собі,
Здається мало,
Чи, навпаки, важкі часи.
А треба рішення знайти
І розпочати справу долі,
Знайти підтримку й не одну.
Стати своєю в поетичнім колі,
До цього поспіхом я іду.

Ірина Криховська

Подобається

#755 в Різне
#89 в Поезія

У тексті є: роздуми автора про життя, романтика, мрії і спогади

Відредаговано: 02.02.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись