Одкровення

Тоді щаслива

Тоді щаслива


Коли радію я доволі,
Сміюся лагідно тобі,
Коли збираю квіти в полі,
Букетів пахощі п’янкі.
Тоді щаслива я!
Згадай мене,
Згадай собі, коли не бачиш,
Почуй моїх думок слова,
Бо я, як речення у мові,
Щораз по-справжньому нова.
І ти мене таку кохаєш,
Ти споглядаєш на взірець,
Ніхто про мене ще не знає,
Ти мій єдиний, знай, знавець.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше