Коли радію я доволі,
Сміюся лагідно тобі,
Коли збираю квіти в полі,
Букетів пахощі п’янкі.
Тоді щаслива я!
Згадай мене,
Згадай собі, коли не бачиш,
Почуй моїх думок слова,
Бо я, як речення у мові,
Щораз по-справжньому нова.
І ти мене таку кохаєш,
Ти споглядаєш на взірець,
Ніхто про мене ще не знає,
Ти мій єдиний, знай, знавець.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.