Одкровення

Смутні думки

Смутні думки


Смутні думки закрались непомітно,
Вмостились тишком в стомленій душі.
Ще вчора щастям так світилось личко,
А зараз радість скиглить на мелі.
І жде прийдешні видноколи,
Збагнути прагне, в чому ж річ,
Слова плетуть в рядках узори
Так день за днем, стомивши ніч.
Переплелися почуття словесно,
Протоптують думок рої,
Щось, що, не боячись, воскресло,
Дало мені оці жалі.
Смутні думки закрались непомітно
Оманою із доброти,
Зробивши все одноманітно,
Без будь-якої тяготи.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше