Одкровення

Як все розкласти на місця

Як все розкласти на місця

Та як промовити, одначе,
Як все розкласти на місця,
Щоб у тенетах не пропасти
І не віддатися сповна.
Сповна душі, мабуть, напевно,
Ох, як чарується вона,
Вона готова вік не їсти,
Та кохання випити до дна.
Бо знає душенька щоденно,
Що він її до себе зве,
Він, мов бідняк, живе злиденно,
Поки вона його знайде.

Ірина Криховська

Подобається

#755 в Різне
#89 в Поезія

У тексті є: роздуми автора про життя, романтика, мрії і спогади

Відредаговано: 02.02.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись