Одкровення

Роздуми

Роздуми


Засмучена і втомлена до краю,
До божевілля в просторі та часі.
Чи ще я сонечком засяю,
Чи ще розважу думи ваші?
Чи ще розкажу про буденне,
Про осінь теплу, золоту,
Про щось одвічне, сокровенне,
Про весну, літо чи зиму.
А що ж, нехай, нехай, розкажу,
Бо є про що поговорить,
Я свою слабкість не покажу,
Вона минеться, як ця мить.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше